заборонити

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian заборони́ти (zaboroníti), from Proto-Slavic *zaborniti. By surface analysis, за- (za-) +‎ борони́ти (boronýty). Cognates include Old Church Slavonic забранити (zabraniti), Serbo-Croatian забра́нити, Belarusian забарані́ць (zabaranícʹ) and Polish zabronić.

Pronunciation

• IPA^(key): [zɐbɔrɔˈnɪte]

• Audio

  (file)

Verb

заборони́ти • (zaboronýty) pf (imperfective забороня́ти)

1. (transitive) to forbid, to prohibit, to ban

   Antonym: дозво́лити (dozvólyty)

Conjugation

Conjugation of заборони́ти, заборони́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	заборони́ти, заборони́ть zaboronýty, zaboronýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	заборо́нений zaborónenyj impersonal: заборо́нено zaboróneno
adverbial	—	заборони́вши zaboronývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	забороню́ zaboronjú
2nd singular ти	—	заборо́ниш zaborónyš
3rd singular він / вона / воно	—	заборо́нить zaborónytʹ
1st plural ми	—	заборо́ним, заборо́нимо zaborónym, zaborónymo
2nd plural ви	—	заборо́ните zaborónyte
3rd plural вони	—	заборо́нять zaborónjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	забороні́м, забороні́мо zaboroním, zaboronímo
second-person	заборони́ zaboroný	забороні́ть zaboronítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	заборони́в zaboronýv	заборони́ли zaboronýly
feminine я / ти / вона	заборони́ла zaboronýla
neuter воно	заборони́ло zaboronýlo

Derived terms

• заборо́нений (zaborónenyj)

Related terms

• заборо́на (zaboróna)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “заборонити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “заборонити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “заборонити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)