заточити

Serbo-Croatian

Pronunciation

• IPA^(key): /zatǒt͡ʃiti/
• Hyphenation: за‧то‧чи‧ти

Verb

зато̀чити pf (Latin spelling zatòčiti)

1. (transitive) to detain, confine, imprison, hold captive

Conjugation

Conjugation of заточити

Infinitive: заточити		Present verbal adverb: —		Past verbal adverb: зато̀чӣвши		Verbal noun: —
Number		Singular			Plural
Person		1st	2nd	3rd	1st	2nd	3rd
Verbal forms		ја	ти	он / она / оно	ми	ви	они / оне / она
Present		заточим	заточиш	заточи	заточимо	заточите	заточе
Future	Future I	заточит ћу1 заточићу	заточит ћеш1 заточићеш	заточит ће1 заточиће	заточит ћемо1 заточићемо	заточит ћете1 заточићете	заточит ће1 заточиће
	Future II	бу̏де̄м заточио2	бу̏де̄ш заточио2	бу̏де̄ заточио2	бу̏де̄мо заточили2	бу̏де̄те заточили2	бу̏дӯ заточили2
Past	Perfect	заточио сам2	заточио си2	заточио је2	заточили смо2	заточили сте2	заточили су2
	Pluperfect3	би̏о сам заточио2	би̏о си заточио2	би̏о је заточио2	би́ли смо заточили2	би́ли сте заточили2	би́ли су заточили2
	Aorist	заточих	заточи	заточи	заточисмо	заточисте	заточише
Conditional I		заточио бих2	заточио би2	заточио би2	заточили бисмо2	заточили бисте2	заточили би2
Conditional II4		би̏о бих заточио2	би̏о би заточио2	би̏о би заточио2	би́ли бисмо заточили2	би́ли бисте заточили2	би́ли би заточили2
Imperative		—	заточи	—	заточимо	заточите	—
Active past participle		заточио m / заточила f / заточило n			заточили m / заточиле f / заточила n
Passive past participle		заточен m / заточена f / заточено n			заточени m / заточене f / заточена n
1   Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2   For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3   Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4   Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.   *Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.

Ukrainian

Pronunciation

• IPA^(key): [zɐtɔˈt͡ʃɪte]

Etymology 1

From за- (za-) +‎ точи́ти (točýty, “to sharpen, to whet”).

Verb

заточи́ти • (zatočýty) pf (imperfective зато́чувати)

1. (transitive) to sharpen

   Synonyms: наточи́ти (natočýty), загостри́ти (zahostrýty), нагостри́ти (nahostrýty)

Conjugation

Conjugation of заточи́ти, заточи́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	заточи́ти, заточи́ть zatočýty, zatočýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	зато́чений zatóčenyj impersonal: зато́чено zatóčeno
adverbial	—	заточи́вши zatočývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	заточу́ zatočú
2nd singular ти	—	зато́чиш zatóčyš
3rd singular він / вона / воно	—	зато́чить zatóčytʹ
1st plural ми	—	зато́чим, зато́чимо zatóčym, zatóčymo
2nd plural ви	—	зато́чите zatóčyte
3rd plural вони	—	зато́чать zatóčatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	заточі́м, заточі́мо zatočím, zatočímo
second-person	заточи́ zatočý	заточі́ть zatočítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	заточи́в zatočýv	заточи́ли zatočýly
feminine я / ти / вона	заточи́ла zatočýla
neuter воно	заточи́ло zatočýlo

Derived terms

• зато́чення n (zatóčennja)
• зато́чка f (zatóčka)
• заточи́тися impf (zatočýtysja)

 

Etymology 2

за- (za-) +‎ точи́ти (točýty, “to roll”).

Verb

заточи́ти • (zatočýty) pf (imperfective зато́чувати) (transitive)

1. (dialectal) to roll (into, under, onto)

   Synonym: закоти́ти (zakotýty)

2. (colloquial) to rock, to swing, to sway

   Synonyms: ки́дати (kýdaty), тріпа́ти (tripáty), колиха́ти (kolyxáty)

3. (colloquial) to cause to skid

   Synonym: зано́сити (zanósyty)

Conjugation

Conjugation of заточи́ти, заточи́ть (class 4b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	заточи́ти, заточи́ть zatočýty, zatočýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	заточе́ний zatočényj impersonal: заточе́но zatočéno
adverbial	—	заточи́вши zatočývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	заточу́ zatočú
2nd singular ти	—	заточи́ш zatočýš
3rd singular він / вона / воно	—	заточи́ть zatočýtʹ
1st plural ми	—	заточи́м, заточимо́ zatočým, zatočymó
2nd plural ви	—	заточите́ zatočyté
3rd plural вони	—	заточа́ть zatočátʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	заточі́м, заточі́мо zatočím, zatočímo
second-person	заточи́ zatočý	заточі́ть zatočítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	заточи́в zatočýv	заточи́ли zatočýly
feminine я / ти / вона	заточи́ла zatočýla
neuter воно	заточи́ло zatočýlo

Derived terms

• заточи́тися impf (zatočýtysja)

 

Etymology 3

Borrowed from Old Church Slavonic заточити (zatočiti, “to send away, to exile, to banish”), possibly via Russian заточи́ть (zatočítʹ). By surface analysis, за- (za-) +‎ точи́ти (točýty, “to cause to run”).

Verb

заточи́ти • (zatočýty) pf (imperfective зато́чувати)

1. (transitive, higher register) to lock away, to imprison, to confine, to incarcerate

   Synonym: ув'я́знити (uvʺjáznyty)

Conjugation

Conjugation of заточи́ти, заточи́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	заточи́ти, заточи́ть zatočýty, zatočýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	зато́чений zatóčenyj impersonal: зато́чено zatóčeno
adverbial	—	заточи́вши zatočývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	заточу́ zatočú
2nd singular ти	—	зато́чиш zatóčyš
3rd singular він / вона / воно	—	зато́чить zatóčytʹ
1st plural ми	—	зато́чим, зато́чимо zatóčym, zatóčymo
2nd plural ви	—	зато́чите zatóčyte
3rd plural вони	—	зато́чать zatóčatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	заточі́м, заточі́мо zatočím, zatočímo
second-person	заточи́ zatočý	заточі́ть zatočítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	заточи́в zatočýv	заточи́ли zatočýly
feminine я / ти / вона	заточи́ла zatočýla
neuter воно	заточи́ло zatočýlo

Derived terms

• зато́чення n (zatóčennja)
• заточи́тися impf (zatočýtysja)

 

Related terms

• текти́ impf (tektý)
• тік m (tik)

 

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “заточити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “заточити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “заточити”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “заточити”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “заточити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “заточити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)