особа

Definition from Wiktionary, the free dictionary
Jump to: navigation, search

Russian[edit]

Pronunciation[edit]

Noun[edit]

осо́ба (osóbaf anim

  1. person, personage, individual

Declension[edit]


Serbo-Croatian[edit]

Etymology[edit]

From Proto-Slavic *osoba.

Pronunciation[edit]

  • IPA(key): /ôsoba/
  • Hyphenation: о‧со‧ба

Noun[edit]

о̏соба f (Latin spelling ȍsoba)

  1. person

Declension[edit]


Ukrainian[edit]

Etymology[edit]

From Proto-Slavic *osoba.

Pronunciation[edit]

Noun[edit]

осо́ба (osóbaf anim (genitive осо́би, nominative plural осо́би)

  1. person, human being, personage, individual
    • 1961, Комуніст України, 6, 52:
      Особа невіддільна від суспільства, від колективу, а її сутність являє собою сукупність усіх суспільних відносин.
      Osoba neviddilʹna vid suspilʹstva, vid kolektyvu, a jiji sutnistʹ javljaje soboju sukupnistʹ usix suspilʹnyx vidnosyn.
      A person is inseparable from society, from the collective, and its essence is the totality of all social relations.
  2. (grammar) person

Declension[edit]

Derived terms[edit]

References[edit]

  • особа” in Ivan Bilodid (editor-in-chief) (1970–1980), Slovnyk ukrajinsʹkoji movy [Dictionary of the Ukrainian language], in 11 vols, Kiev: Naukova Dumka