отець

See also: Отець and отецъ

Ukrainian[edit]

оте́ць • (otécʹ) m pers (genitive вітця́ or отця́, nominative plural вітці́ or отці́, genitive plural вітці́в or отці́в)

Declension of оте́ць (pers soft masc-form accent-b reduc irreg-stem)

	singular	plural
nominative	оте́ць otécʹ	вітці́, отці́ vitcí, otcí
genitive	вітця́, отця́ vitcjá, otcjá	вітці́в, отці́в vitcív, otcív
dative	вітце́ві, вітцю́, отце́ві, отцю́ vitcévi, vitcjú, otcévi, otcjú	вітця́м, отця́м vitcjám, otcjám
accusative	вітця́, отця́ vitcjá, otcjá	вітці́в, отці́в vitcív, otcív
instrumental	вітце́м, отце́м vitcém, otcém	вітця́ми, отця́ми vitcjámy, otcjámy
locative	вітце́ві, вітцю́, вітці́, отце́ві, отцю́, отці́ vitcévi, vitcjú, vitcí, otcévi, otcjú, otcí	вітця́х, отця́х vitcjáx, otcjáx
vocative	о́тче ótče	вітці́, отці́ vitcí, otcí

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “отець”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka