Appendix:Swadesh lists for Slavic languages

Definition from Wiktionary, the free dictionary
Jump to: navigation, search

This list of words was devised by the linguist Morris Swadesh. He used it as a means of determining the closeness of any pair of languages. It is a useful list of the most common words that are essential to most languages (and may be used in learning basic communication in other languages—even multiple languages at once—since, for basic communication, vocabulary is generally more useful than a knowledge of the target language’s syntax [it is even possible to learn basic communication with no knowledge of the target language’s syntax]). For a basis to expand this list into other languages see Wiktionary:Swadesh template

For other Swadesh lists, see Appendix:Swadesh list.

I[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
1 I азъ (azŭ) ja ja ja ja аз (az) јас (jas) ja ја jaz я (ja) я (ja) я (ja) я (ja)
2 you
(singular)
тꙑ (ty) ty ty ty ty ty ти (ti) ти (ti) ti ти ti ты (ty) ты (ty) ты () ти (ty)
3 he онъ (onŭ), тъ () on on on wón wón той (toj) тој (toj) on он on ён (jón) он (on) він (vin) він (vin)
4 we мꙑ (my) my my my my my ние (nie) ние (nie) mi ми mi мы (my) мы (my) мы () ми (my)
5 you
(plural)
вꙑ (vy) vy wy vy wy wy вие (vie) вие (vie) vi ви vi вы (vy) вы (vy) вы () ви (vy)
6 they они (oni), ти (ti) oni, ony, ona oni, one oni, ony wóni woni те (te) тие (tie) oni, one, ona они, оне, она oni, one, ona яны (jany) они (oni) они (ony) вони (vony)
7 this овъ (ovŭ), сь () tento, tato, toto ten, ta, to tento, táto, toto to tón, ta, to този (tozi), тази (tazi), това (tova);
тоя (toja), тая (taja), туй (tuj)
ова (ova), овој (ovoj), оваа (ovaa), овие (ovie) ovaj, ova, ovo овај, ова, ово ta, to гэты (hety), гэтая (hetaja), гэта (heta) этот (etot), эта (eta), это (eto), сей (sej), сия (sija), сие (sije) тот (tot), тота (tota), тото (toto) цей (cej), ця (cja), це (ce)
8 that тъ (), та (ta), то (to) tamten, tamta, tamto tamten, tamta, tamto ten, , to to tamny онзи (onzi), онази (onazi), онова (onova);
оня (onja), оная (onaja), онуй (onuj)
она (ona), оној (onoj), онаа (onaa), оние (onie), тоа (toa) taj, ta, to тај, та, то tisti, tista, tisto той (toj), тая (taja), тае (taje), гэны (heny), гэная (henaja), гэна (hena) тот (tot), та (ta), то (to) тамтот (tamtot), тамтота (tamtota), тамтото (tamtoto) той (toj), та (ta), те (te)
9 here сьдє (sĭde), овъдє (ovŭde) zde, tady, tu, sem tutaj, tu tu, sem how jow, jowle, tu, tule тук (tuk) овде (ovde), тука (tuka) ovdje, ovde овдје, овде tu, tukaj тут (tut), тутака (tutaka) тут (tut), здесь (zdesʹ) ту (tu), гев (hev) тут (tut)
10 there тоу (tu), онъдє (onŭde) tam tam tam tam tam там (tam) таму (tamu) tamo тамо tam там (tam) там (tam) там (tam) там (tam)
11 who къто (kŭto) kdo kto kto chto štó кой (koj) кој (koj) ko, tko ко, тко kdo хто (xto) кто (kto) хто (xto) хто (xto)
12 what чьто (čĭto) co co čo co što какво (kakvo) што (što) šta, što шта, што kaj што (što) что (čto) што (što) що (ščo)
13 where къдє (kŭde) kde gdzie kde źo hdźe къде (kǎde) каде (kade) gde, gdje где, гдје kje дзе (dzje) где (gde) де (de) де (de)
14 when къгда (kŭgda) kdy kiedy, gdy kedy gdy hdy кога (koga) кога (koga) kad кад kdaj калі (kali) когда (kogda) коли (koly) коли (koly)
15 how како (kako), ꙗко (jako) jak jak ako kak kak как (kak) како (kako) kako како kako як (jak) как (kak) як (jak) як (jak)
16 not нє (ne) ne, ne- nie nie, ne- nje- nje- не (ne) не (ne) ne не ne не (nje) не (ne) не (ne) не (ne)
17 all вьсь (vĭsĭ) vše, všechno wszystko všetký, všetko wšyken wšo, wšitke, wšitcy всичко (vsičko) се (se) sve све vse увесь (uvjesʹ), усё (usjó), усе (usje) весь (vesʹ), всё (vsjó), все (vse) ушытко (ušŷtko) увесь (uvesʹ), (ввесь (vvesʹ)), все (vse) (усе (use)), всі (vsi) (усі (usi))
18 many мъногъ (mŭnogŭ) mnoho mnóstwo, wiele mnoho, veľa wjele wjele много (mnogo) многу (mnogu) mnogo много mnogo, veliko шмат (šmat) много (mnogo) много (mnoho), велё (veljo) багато (bahato)
19 some нѣколико (několiko) několik, pár, trocha trochę, kilka niekoľko někotary někotre няколко (njakolko) неколку (nekolku) nekoliko неколико nekoliko, nekaj некалькі (njekalʹki) несколько (neskolʹko) дaкілько (dakilʹko) декілька (dekilʹka), кілька (kilʹka)

II[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
20 few малꙑ (maly) málo, nemnoho mało, niewiele málo mało mało малко (malko), малцина (malcina) малку (malku), неколку (nekolku) malo мало malo мала (mala), няшмат (njašmat) мало (malo), немного (nemnogo) мало (malo) мало (malo), небагато (nebahato), трохи (troxy)
21 other инъ (inŭ) druhý, jiný inny druhý, iný, inakší drugi druhi друг (drug) друг (drug) drugi, ini други, ини drugi іншы (inšy) другой (drugoj), иной (inoj) другый (druhŷj), іншый (inšŷj), інакшый (inakšŷj) інший (inšyj), інакший (inakšyj)
22 one ѥдинъ (jedinŭ) jeden jeden jeden jaden jedyn един (edin) еден (eden) jedan један ena адзін (adzin) один (odin) єден (jeden) один (odyn)
23 two дъва (dŭva) dva dwa dvaja, dva, dve dwa dwaj две (dve) два (dva) dva два dve два (dva) два (dva) два (dva) два (dva)
24 three триѥ (trije) tři trzy traja, tri tśi tři три (tri) три (tri) tri три tri тры (try) три (tri) три (try) три (try)
25 four чєтꙑрє (četyre) čtyři cztery štyria, štyri styri štyri четири (četiri) четири (četiri) četiri четири štiri чатыры (čatyry) четыре (četyre) штири (štyry) чотири (čotyry)
26 five пѧть (pętĭ) pět pięć päť pěś pjeć пет (pet) пет (pet) pet пет pet пяць (pjacʹ) пять (pjatʹ) пять (pjatʹ) п'ять (pʺjatʹ)
27 big вєликъ (velikŭ) velký wielki, duży veľký wjeliki wulki голям (goljam) голем (golem) velik велик velik вялікі (vjaliki) большой (bolʹšoj), великий (velikij) великый (velykŷj) великий (velykyj), чималий (čymalyj)
28 long дльгъ (dlĭgŭ) dlouhý długi dlhý dłujki dołhi дълъг (dǎlǎg) долг (dolg) dug дуг dolg доўгі (doŭhi) длинный (dlinnyj), долгий (dolgij) довгый (dovhŷj) довгий (dovhyj)
29 wide широкъ (širokŭ) široký szeroki široký šyroki šěroki широк (širok) широк (širok) širok широк širok шырокі (šyroki) широкий (širokij) шырокый (šŷrokŷj) широкий (šyrokyj)
30 thick дєбєлъ (debelŭ) tlustý, hrubý tłusty, gruby tlstý, tučný tłusty tołsty дебел (debel) дебел (debel), густ (gust) debeo дебео debel тоўсты (toŭsty) толстый (tolstyj), дебелый (debelyj), тучный (tučnyj) товстый (tovstŷj) товстий (tovstyj), грубий (hrubyj), дебелий (debelyj)
31 heavy тѧжькъ (tęžĭkŭ) těžký ciężki ťažký śěžki ćežki тежък (težǎk) тежок (težok) težak тежак težek цяжкі (cjažki) тяжёлый (tjažólyj) тяжкый (tjažkŷj) важкий (važkyj)
32 small малъ (malŭ) malý mały malý mały mały малък (malǎk) мал (mal) mȃl ма̑л majhen маленькі (maljenʹki) маленький (malenʹkij), малый (malyj) малый (malŷj) маленький (malenʹkyj), малий (malyj)
33 short кратъкъ (kratŭkŭ) krátký krótki krátky krotki krótki къс (kǎs) кус (kus), краток (kratok) kratak кратак kratek кароткі (karotki) короткий (korotkij), краткий (kratkij) короткый (korotkŷj), куртый (kurtŷj) короткий (korotkyj)
34 narrow ѫзъкъ (ǫzŭkŭ) úzký wąski úzky wuski wuski тесен (tesen) тесен (tesen) uzak узак ozek вузкі (vuzki) узкий (uzkij) узкый (uzkŷj) вузький (vuzʹkyj)
35 thin тьнъкъ (tĭnŭkŭ) tenký cienki tenký śańki ćeńki тънък (tǎnǎk) тенок (tenok) tanak танак tanek тонкі (tonki) тонкий (tonkij) тонкый (tonkŷj) тонкий (tonkyj)
36 woman жєна (žena) žena kobieta žena žeńska žona жена (žena) жена (žena) žena жена ženska жанчына (žančyna) женщина (ženščina) жена (žena) жінка (žinka)
37 man
(adult male)
мѫжь (mǫžĭ) muž mężczyzna muž muski muž, muski мъж (mǎž) маж (maž) muškarac мушкарац moški мужчына (mužčyna) мужчина (mužčina) муж (muž) мужчина (mužčyna), чoловiк (čolovik)
38 man
(human being)
чловѣкъ (člověkŭ) člověk człowiek človek luź čłowjek човек (čovek) човек (čovek) čovek, čovjek човек, човјек človek чалавек (čalavjek) человек (čelovek) чoловiк (čolovik) людина (ljudyna)
39 child
(a youth)
дѣть (dětĭ), отрокъ (otrokŭ) dítě dziecko dieťa źiśe, góle dźěćo дете (dete) дете (dete) dete, dijete дете, дијете dete, otrok дзіця (dzicja) дитя (ditja), ребёнок (rebjónok), отрок (otrok) (obsolete) дїтя (djitja), дїтина (djityna) дитя (dytja), дитина (dytyna)

III[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
40 wife жєна (žena) žena,
manželka, choť
żona, małżonka manželka, žena žeńska mandźelska, žona съпруга (sǎpruga), жена (žena) сопруга (sopruga), жена (žena) supruga, žena супруга, жена soproga, žena жонка (žonka) жена (žena), супруга (supruga) жена (žena), манжелка (manželka) дружина (družyna), жінка (žinka)
41 husband мѫжь (mǫžĭ) muž,
manžel, choť
mąż manžel cłowjek mandźelski, muž съпруг (sǎprug), мъж (mǎž) маж (maž), сопруг (soprug) muž, suprug муж, супруг mož, soprog муж (muž) муж (muž), супруг (suprug) муж (muž), манжел (manžel) муж (muž), чоловік (čolovik)
42 mother мати (mati) matka, máma, arch. mateř matka matka, mama, mať maś mać майка (majka) мајка (majka) majka, mati мајка, мати mati маці (maci) мать (matʹ), матерь (materʹ) мати (maty), матїрь (matjirʹ), мама (mama) мати (maty), матiр (matir), ненька (nenʹka)
43 father отьць (otĭcĭ) otec ojciec otec nan nan баща (bašta) татко (tatko) otac отац oče бацька (bacʹka) отец (otec), батька (batʹka) отець (otecʹ), нянё (njanjo), нянько (njanʹko) батько (batʹko), тато (tato)
44 animal звѣрь (zvěrĭ) zvíře zwierzę živočích, zviera zwěrje zwěrjo животно (životno) животно (životno) životinja, zver, zvijer животиња, звер, звијер žival, zver жывёла (žyvjóla), жывёліна (žyvjólina), зьвер (zʹvjer) зверь (zverʹ), животное (životnoje) звіря (zvirja), быдлина (bŷdlyna) звір (zvir), тварина (tvaryna)
45 fish рꙑба (ryba) ryba ryba ryba ryba ryba риба (riba) риба (riba) riba риба riba рыба (ryba) рыба (ryba) рыба (rŷba) риба (ryba)
46 bird пътица (pŭtica) pták ptak vták ptašk ptačk, ptak птица (ptica) птица (ptica) ptica птица ptica птушка (ptuška) птица (ptica), птаха (ptaxa) (poetic) птах (ptax) птах (ptax), птаха (ptaxa)
47 dog пьсъ (pĭsŭ) pes pies pes pjas psyk куче (kuče), пес (pes) куче (kuče), пес (pes) pas пас pes сабака (sabaka) собака (sobaka), пёс (pjós) пес (pes) собака (sobaka), пес (pes)
48 louse въшь (vŭšĭ) veš wesz voš weš woš въшка (vǎška) вошка (voška) , vaš уш, ваш вош (voš) вошь (vošʹ) уша (uša) воша (voša)
49 snake змиꙗ (zmija) had wąż had wuž had змия (zmija) змија (zmija) zmija змија kača зьмяя (zʹmjaja) змея (zmeja), уж (), гадюка (gadjuka), гад (had) (obsolete) гад (had) гадюка (hadjuka), вуж (vuž), змія (zmija), гад (had) (obsolete)
50 worm чрьвь (črĭvĭ) červ robak, czerw červ, červík wužeńc, cerw waka, čerw червей (červej) црв (crv) crv црв črv чарвяк (čarvjak) червь (červʹ), червяк (červjak) червяк (červjak) черв'як (červʺjak), хробак (xrobak)
51 tree дрѣво (drěvo) strom drzewo strom bom štom дърво (dǎrvo) дрво (drvo) drvo дрво drevo дрэва (dreva) дерево (derevo) дерево (derevo), стром (strom), стрім (strim) дерево (derevo)
52 forest лѣсъ (lěsŭ) les las, bór les góla, lěs lěs гора (gora), лес (les), шума (šuma) шума (šuma) šuma, gora шума, гора gozd лес (ljes) лес (les) лïс (lïs) ліс (lis), діброва (dibrova)
53 stick
(of wood)
палица (palica) hůl, klacek, prut, kůl, pálka patyk, pręt, pałka palica, tyč kij kij палка (palka), пръчка (prǎčka), бастун (bastun) стап (stap), прачка (pračka) prut, palica прут, палица palica кій (kij), палка (palka) палка (palka) паліця (palicja) палиця (palycja), палка (palka), патик (patyk), прут (prut)
54 fruit овощє (ovošte) ovoce, plod owoc ovocie płod płód плод (plod), овошка (ovoška) овошје (ovošje), плод (plod) voće, plod воће, плод sadje, plod садавіна (sadavina) фрукт (frukt), плод (plod) овоцина (ovocyna) фрукт (frukt), плід (plid) (also vegetable), овоч (ovoč)
55 seed сѣмѧ (sěmę) semeno, arch. sémě nasienie, nasiono, siemię semeno semje symjo семе (seme) семе (seme) seme, sjeme семе, сјеме seme насеньне (nasjenʹnje) семя (semja), семена (semena) насїня (nasjinja) насіння (nasinnja), сiм'я (simʺja) (rare)
56 leaf листъ (listŭ) list liść list list lisćo лист (list) лист (list) list лист list ліст (list) лист (list) лист (lyst) лист (lyst)
57 root корєнь (korenĭ) kořen korzeń koreň kórjeń korjeń корен (koren) корен (koren) koren, korijen корен, коријен koren корань (koranʹ) корень (korenʹ) корїнь (korjinʹ) корінь (korinʹ), коріння (korinnja), кореневище (korenevyšče)
58 bark
(of tree)
кора (kora) kůra kora kôra škóra skora кора (kora) кора (kora) kora кора skorja кара (kara) кора (kora) кора (kora) кора (kora)
59 flower цвѣтъ (cvětŭ) květ kwiat kvet kwětk kwětka цвете (cvete) цвет (cvet) cvet, cvijet цвет, цвијет cvet кветка (kvjetka) цветок (cvetok) квiтка (kvitka) квітка (kvitka)

IV[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
60 grass трава (trava) tráva trawa tráva tšawa trawa трева (treva) трева (treva) trava трава trava трава (trava) трава (trava) трава (trava) трава (trava)
61 rope вервь (vervĭ) lano, provaz, šňůra sznur, lina, powróz lano, povraz, šnúra powrjoz powjaz въже (vǎže) јаже (jaže), коноп (konop) uže, konopac, kanap уже, конопац, канап vrv вяроўка (vjaroŭka), шнур (šnur) верёвка (verjóvka), шнур (šnur) шпарґа (šparga), шнура (šnura) шнур (šnur), мотуз (motuz), вiрьoвка (virʹovka)
62 skin
(of a person)
кожа (koža) kůže skóra koža kóža koža кожа (koža) кожа (koža) koža кожа koža скура (skura) кожа (koža), шкура (škura) (colloquial) скора (skora) шкіра (škira)
63 meat
(as in flesh)
мѧсо (męso) maso mięso mäso měso mjaso месо (meso) месо (meso) meso месо meso мяса (mjasa) мясо (mjaso) мясо (mjaso), мнясо (mnjaso) м'ясо (mʺjaso)
64 blood крꙑ (kry), руда (ruda) krev krew krv kšej krej кръв (krǎv) крв (krv) krv крв kri кроў (kroŭ) кровь (krovʹ) кров (krov) кров (krov)
65 bone кость (kostĭ) kost kość kosť kósć kósć кост (kost), кокал (kokal) коска (koska) kost кост kost костка (kostka) кость (kostʹ) кість (kistʹ), кістка (kistka) кість (kistʹ), кістка (kistka)
66 fat
(noun)
тоукъ (tukŭ) tuk, sádlo, maz tłuszcz, sadło sadlo, tuk tucne tuk мазнина (maznina) маст (mast), сало (salo) debljina, salo дебљина, сало maščoba, salo тлушч (tlušč) жир (žir), сало (salo) жыр (žŷr), смар (smar) жир (žyr), сало (salo), смалeць (smalecʹ)
67 egg аицє (aice) vejce jajko vajce jajo jejo яйце (jajce) јајце (jajce) jaje јаје jajce яйка (jajka) яйцо (jajco) яйце (jajce) яйце (jajce)
68 horn рогъ (rogŭ) roh róg roh rog róh рог (rog) рог (rog) rog рог rog рог (roh) рог (rog) ріг (rih) ріг (rih)
69 tail опашъ (opašŭ), хвостъ (xvostŭ) ocas, ohon, chvost ogon chvost wogon wopuš опашка (opaška) опашка (opaška) rep реп rep хвост (xvost) хвост (xvost) хвіст (xvist) хвіст (xvist)
70 feather
(rather not down)
перїе (perie) pero pióro pero pjero pjerjo перо (pero) перо (pero) pero перо pero пяро (pjaro) перо (pero) перо (pero) перо (pero)
71 hair власъ (vlasŭ) vlasy włosy vlasy włose włosy коса (kosa), косъм (kosǎm) коса (kosa), влакно (vlakno) kosa, vlas коса, влас lasje валасы (valasy) волосы (volosy), космы (kosmy), коса (kosa) волося (volosja), волосы (volosŷ) волосся (volossja), коси (kosy)
72 head глава (glava) hlava głowa hlava głowa hłowa глава (glava) глава (glava) glava глава glava галава (halava) голова (golova) голова (holova) голова (holova)
73 ear оухо (uxo) ucho ucho ucho wucho wucho ухо (uho) уво (uvo) uvo, uho уво, ухо uho вуха (vuxa) ухо (uxo) ухо (uxo) вухо (vuxo)
74 eye око (oko) oko oko oko woko wóčko око (oko) око (oko) oko око oko вока (voka) глаз (glaz), око (oko) (poetic) око (oko) око (oko)
75 nose носъ (nosŭ) nos nos nos nos nós нос (nos) нос (nos) nos нос nos нос (nos) нос (nos) ніс (nis) ніс (nis)
76 mouth оуста (usta) ústa, pusa usta ústa guba huba уста (usta) уста (usta) usta уста usta рот (rot), вусны (vusny) рот (rot), уста (usta) (poetic) уста (usta), рот (rot) рот (rot), вуста (vusta), уста (usta), губа (huba)
77 tooth
(rather not molar)
зѫбъ (zǫbŭ) zub ząb zub zub zub зъб (zǎb) заб (zab) zub зуб zob зуб (zub) зуб (zub) зуб (zub) зуб (zub)
78 tongue ѩзꙑкъ (językŭ) jazyk język jazyk jězyk jazyk език (ezik) јазик (jazik) jezik језик jezik язык (jazyk) язык (jazyk) язык (jazŷk) язик (jazyk)
79 fingernail ногъть (nogŭtĭ) nehet paznokieć necht nokś nochć нокът (nokǎt) нокт (nokt) nokat нокат noht пазногаць (paznohacʹ) ноготь (nogotʹ) нохоть (noxotʹ) ніготь (nihotʹ)

V[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
80 foot стопа (stopa) noha, chodidlo, stopa stopa chodidlo noga noha крак (krak), стъпало (stǎpalo) стапало (stapalo) stopa, stopalo стопа, стопало stopalo ступня (stupnja) стопа (stopa), ступня (stupnja) стопа (stopa) стопа (stopa)
81 leg нога (noga) noha noga noha noga noha крак (krak) нога (noga) noga нога noga нага (naha) нога (noga) нога (noha) нога (noha)
82 knee колѣно (kolěno) koleno kolano koleno kóleno koleno коляно (koljano) колено (koleno) koleno, koljeno колено, кољено koleno калена (kaljena) колено (koleno) колїно (koljino) коліно (kolino)
83 hand рѫка (rǫka) ruka, dlaň ręka, dłoń ruka ruka ruka ръка (rǎka) рака (raka) ruka рука roka рука (ruka), далонь (dalonʹ) рука (ruka), ладонь (ladonʹ) рука (ruka) рука (ruka), долоня (dolonja)
84 wing крило (krilo) křídlo skrzydło krídlo kśidło křidło крило (krilo) крило (krilo) krilo крило krilo крыло (krylo) крыло (krylo) крыло (krŷlo) крило (krylo)
85 belly břicho brzuch brucho brjuch brjuch корем (korem) стомак (stomak) trbuh, stomak трбух, стомак trebuh жывот (žyvot) живот (život), брюхо (brjuxo) (coll.), пузо (puzo) (coll.) черево (čerevo), бріх (brix) живіт (žyvit), черево (čerevo), пузо (puzo)
86 guts ѫтроба (ǫtroba), чрѣво (črěvo) vnitřnosti, útroby wnętrzności vnútornosti crjowo črjewa вътрешности (vǎtrešnosti) црева (creva) creva, utroba, crijeva црева, утроба, цријева drobovje вантробы (vantroby) внутренности (vnutrennosti), кишки (kiški), утроба (utroba), чрево (črevo) кышкы (kŷškŷ), флякы (fljakŷ) нутрощі (nutrošči), кишки (kyšky), черево (čerevo)
87 neck шїѧ (šię) krk, šíje szyja, kark krk šyja šija врат (vrat), шия (šija) врат (vrat), шија (šija) vrat врат vrat шыя (šyja) шея (šeja) шыя (šŷja) шия (šyja)
88 back хребетъ (xrebetŭ) záda, hřbet plecy, grzbiet chrbát kśebjat chribjet гръб (grǎb) грб (grb) leđa, hrbat леђа, хрбат hrbet спіна (spina) спина (spina), хребет (xrebet) (coll.) хырбет (xŷrbet) спина (spyna)
89 breast прьси (prĭsi) prs, hruď, ňadro pierś prsia bok hrudź гръд (grǎd) града (grada) prsa, grudi прса, груди prsi, grudi грудзі (hrudzi) грудь (grudʹ), перси (persi) (poetic) груди (hrudy) груди (hrudy)
90 heart срьдьцє (srĭdĭce) srdce serce srdce wutšoba wutroba сърце (sǎrce) срце (srce) srce срце srce сэрца (serca) сердце (serdce) сердце (serdce) серце (serce)
91 liver játra wątroba pečeň jětša jatra черен дроб (čeren drob) џигер (džiger), црн дроб (crn drob) jetra јетра jetra печань (pječanʹ) печень (pečenʹ) печунка (pečunka) печінка (pečinka)
92 to drink пити (piti) pít pić piť piś pić пия (pija) пие (pie) piti пити piti піць (picʹ) пить (pitʹ) пити (pyty) пити (pyty)
93 to eat ꙗсти (jasti) jíst jeść jesť jěsć jěsć храня се (hranja se), ям (jam) јаде (jade) jesti јести jesti есці (jesci) / есьці (jesʹci) есть (jestʹ), кушать (kušatʹ) їсти (jisty) їсти (jisty)
94 to bite хапати (xapati) kousat, hryzat gryźć, kąsać hrýzť, uhryznúť kusaś kusać хапя (hapja) каса (kasa), гриз (griz) gristi гристи gristi кусаць (kusacʹ), грызьці (hryzʹci) грызть (gryztʹ), кусать (kusatʹ) кусати (kusaty), грызти (hrŷzty) кусати (kusaty), гризти (hryzty), шматувати (šmatuvaty)
95 to suck съсати (sŭsati) sát, cucat ssać sať, cicať cycaś cycać суча (suča), смуча (smuča) цица (cica) sisati сисати sesati сасаць (sasacʹ), смактаць (smaktacʹ) сосать (sosatʹ) ссати (ssaty) смоктати (smoktaty), ссати (ssaty)
96 to spit пльвати (plĭvati) plivat pluć pľuvať pluwaś pluwać плюя (pljuja) плука (pluka) pljuvati пљувати pljuvati пляваць (pljavacʹ) плевать (plevatʹ), плюнуть (pljunutʹ) плювати (pljuvaty) плювати (pljuvaty), плюнути (pljunuty)
97 to vomit бльвати (blĭvati) zvracet, blít, dávit wymiotować zvracať, dáviť, spôsobiť dávenie bluwaś wróćeć, bluwać повръщам (povrǎštam) повраќа (povraḱa), блуе (blue) povraćati, bljuvati повраћати, бљувати bruhati, bljuvati ванітаваць (vanitavacʹ) рвать (rvatʹ), блевать (blevatʹ) блювати (bljuvaty) блювати (bljuvaty), вирвати (vyrvaty)
98 to blow
(as wind)
доухати (duxati) foukat, vanout, vít wiać, dąć fúkať duś duć духам (duham) дува (duva) duvati, puhati дувати, пухати pihati дзьмуць (dzʹmucʹ) дуть (dutʹ) дути (duty) дмухати (dmuxaty), дути (duty)
99 to breathe дꙑхати (dyxati) dýchat oddychać dýchať dychaś dychać дишам (dišam) дише (diše), вдишува (vdišuva) disati дисати dihati дыхаць (dyxacʹ) дышать (dyšatʹ) дыхати (dŷxaty) дихати (dyxaty)

VI[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
100 to laugh смиꙗти (smijati) smát se śmiać się smiať sa smjaś se smjeć so смея се (smeja se) смее (smee) smejati, smijati смејати, смијати smejati смяяцца (smjajacca) / сьмяяцца (sʹmjajacca) смеяться (smejatʹsja) сміяти ся (smijaty sja) сміятися (smijatysja)
101 to see видѣти (viděti) vidět widzieć vidieť wiźeś widźeć виждам (viždam) гледа (gleda) videti, vidjeti видети, видјети videti бачыць (bačycʹ) видеть (videtʹ) відїти (vidjity) бачити (bačyty)
102 to hear слꙑшати (slyšati) slyšet słyszeć mať sluch, čuť, počuť słyšaś słyšeć чувам (čuvam) слуша (sluša) slušati, čuti слушати, чути slišati, čuti чуць (čucʹ) слышать (slyšatʹ) чути (čuty) чути (čuty)
103 to know
(a fact)
вѣдѣти (věděti), знати (znati) vědět, znát wiedzieć vedieť wěźeś wědźeć зная (znaja) знае (znae) znati знати vedeti ведаць (vjedacʹ) знать (znatʹ), вeдaть (vedatʹ) (obsolete) знати (znaty) знати (znaty), вiдaти (vidaty) (obsolete)
104 to think мꙑслити (mysliti) myslet, dumat myśleć, dumać myslieť mysliś myslić мисля (mislja) мисли (misli), помислува (pomisluva) misliti мислити misliti думаць (dumacʹ) думать (dumatʹ), мыслить (myslitʹ) думати (dumaty) думати (dumaty), мислити (myslyty)
105 to smell
(sense odor)
čichat, cítit wąchać, czuć cítiť cuś, wucuś čuć помирисвам (pomirisvam) мириса (mirisa), смрди (smrdi) mirisati, njušiti мирисати, њушити duhati нюхаць (njuxacʹ) нюхать (njuxatʹ), чуять (čujatʹ) нюхати (njuxaty) нюхати (njuxaty)
106 to fear боꙗти (bojati) bát se, strachovat se bać się báť sa bójaś se bojeć so боя се (boja se), страхувам се (strahuvam se) плаши (plaši) bojati, strahovati бојати, страховати bati баяцца (bajacca) бояться (bojatʹsja), страшиться (strašitʹsja) бояти ся (bojaty sja) боятися (bojatysja), злякатися (zljakatysja)
107 to sleep съпати (sŭpati) spát spać spať spaś spać спя (spja) спие (spie) spavati спавати spati спаць (spacʹ) спать (spatʹ), почивать (počivatʹ) (poetic) спати (spaty) спати (spaty), вiдпочивaти (vidpočyvaty)
108 to live жити (žiti) žít żyć žiť žywy byś živy być живея (živeja) живее (živee) živeti, živjeti живети, живјети živeti жыць (žycʹ) жить (žitʹ) жыти (žŷty) жити (žyty)
109 to die оумрѣти (umrěti) umírat umierać, umrzeć umierať wumrěś wumrěć умирам (umiram) умира (umira) umreti, umrijeti умрети, умријети umreti паміраць (pamiracʹ) умирать (umiratʹ) умерати (umeraty) помирати (pomyraty), вмирати (vmyraty)
110 to kill оубити (ubiti) zabít, usmrtit zabić, uśmiercić zabiť, usmrtiť wusmjerśiś, kóńcowaś zabić, kóncować убивам (ubivam) убива (ubiva) ubiti убити ubiti забіваць (zabivacʹ) убивать (ubivatʹ), забивать (zabivatʹ) забити (zabyty) вбивати (vbyvaty), зaбити (zabyty)
111 to fight брати (brati) bojovat, válčit walczyć, bić się bojovať, zápasiť wójowaś wojować бия се (bija se) бори (bori), бие (bie) boriti, bojevati борити, бојевати boriti біцца (bicca), змагацца (zmahacca) бороться (borotʹsja), биться (bitʹsja), воевать (vojevatʹ) боёвати (bojovaty) боротися (borotysja), битися (bytysja)
112 to hunt
(transitive)
ловити (loviti) lovit polować loviť, byť na love góńtwowaś hońtwjerić ловувам (lovuvam) ловува (lovuva) loviti ловити loviti паляваць (paljavacʹ) ловить (lovitʹ), охотиться (oxotitʹsja) ловити (lovyty) полювати (poljuvaty)
113 to hit оударити (udariti) udeřit uderzyć udrieť biś, deriś bić удрям (udrjam) удира (udira), чука (čuka) udariti ударити udariti ударыць (udarycʹ) ударить (udaritʹ) ударити (udaryty) вдарити (vdaryty)
114 to cut сѣщи (sěšti), рѣзати (rězati) řezat, tít/tnout, síci ciąć, rżnąć ťať, rezať, sekať rězaś rězać режа (reža) сече (seče), реже (reže) rezati, seći, sjeći резати, сећи, сјећи rezati рэзаць (rezacʹ) резать (rezatʹ), рубить (rubitʹ), сечь (sečʹ) (arch.) рїзати (rjizaty) різати (rizaty)
115 to split rozdělit rozdzielić deliť kłojś šćěpić, pačić цепя (cepja), разделям (razdeljam) поделува (podeluva), расцепува (rascepuva) pod(ij)eliti, razd(ij)eliti, rasc(ij)epiti под(иј)елити, разд(иј)елити, расц(иј)епити razcepiti, razdeliti разьдзяляць (razʹdzjaljacʹ) разделить (razdelitʹ) роздїлити (rozdjilyty) розділяти (rozdiljaty), розпиняти (rozpynjaty)
116 to stab
(or stick)
бости (bosti) bodnout, píchnout pchnąć bodať, bodnúť štapaś štapać промушвам (promušvam) убодува (uboduva) ubosti убости zabosti калоць (kalocʹ) бодать (bodatʹ), уколоть (ukolotʹ), кольнуть (kolʹnutʹ), пырнуть (pyrnutʹ) (coll.) колоти (koloty) колоти (koloty), пiрнути (pirnuty)
117 to scratch
(an itch)
чєсати (česati) škrábat drapać, skrobać škriabať drapaś drapać чеша (češa) гребе (grebe), чеша (češa) češati чешати škrabati драпаць (drapacʹ) царапать (carapatʹ), скрябать (skrjabatʹ), чесать (česatʹ) шкрябати (škrjabaty) дряпати (drjapaty), царапати (carapaty), шкрябати (škrjabaty), чесати (česaty)
118 to dig копати (kopati) kopat kopać kopať ryś ryć, kopać копая (kopaja) копа (kopa) kopati копати kopati капаць (kapacʹ), рыць (rycʹ) копать (kopatʹ), рыть (rytʹ) копати (kopaty) копати (kopaty), pити (pyty)
119 to swim плавати (plavati) plavat pływać plávať plěś płuwać плувам (pluvam) плива (pliva) plivati пливати plavati плыць (plycʹ), плаваць (plavacʹ) плыть (plytʹ), плавать (plavatʹ) плавати (plavaty) пливти (plyvty), плавати (plavaty)

VII[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
120 to fly лєтѣти (letěti) letět lecieć, latać letieť leśeś lećeć, lětać летя (letja) лета (leta) leteti, letjeti летети, летјети leteti лятаць (ljatacʹ), ляцець (ljacjecʹ), лётаць (ljótacʹ) летать (letatʹ), лететь (letetʹ) летїти (letjity) летіти (letity), літати (litaty)
121 to walk ходити (xoditi) jít, kráčet, chodit iść, chodzić ísť, chodiť hyś hić, chodźić вървя (vǎrvja) шета (šeta), оди (odi) hodati ходати hoditi ісці (isci) / ісьці (isʹci), хадзіць (xadzicʹ) ходить (xoditʹ), идти (idti) ходити (xodyty) йти (jty) (іти (ity)) , ходити (xodyty)
122 to come přijít przychodzić, przyjść prísť, dôjsť pśiś přińć, přijěć, dóńć идвам (idvam) доаѓа (doaǵa) doći доћи priti прыходзіць (pryxodzicʹ), прыйсці (pryjsci) / прыйсьці (pryjsʹci) приходить (prixoditʹ), прийти (prijti) прийти (pryjty) приходити (pryxodyty), прийти (pryjty)
123 to lie
(as on one's side)
лєжати (ležati) ležet leżeć ležať lažaś ležeć лежа (leža) леже (leže) ležati лежати ležati ляжаць (ljažacʹ) лежать (ležatʹ) лежати (ležaty) лежати (ležaty)
124 to sit сѣдѣти (sěděti) sedět siedzieć sedieť sejźeś sedźeć седя (sedja) седи (sedi) s(j)esti, sjediti, sedeti с(ј)ести, сједити, седети sesti, sedeti сядзець (sjadzecʹ) сидеть (sidetʹ) сїдїти (sjidjity) сидіти (sydity)
125 to stand стати (stati) stát stać stáť stojaś stać стоя (stoja) стои (stoi) stati стати stati стаяць (stajacʹ) стоять (stojatʹ) стояти (stojaty) стояти (stojaty)
126 to turn
(change direction)
obrátit obracać otočiť (sa) wobrośiś (se) wobroćić (so) завивам (zavivam) врти (vrti) skrenuti, obrnuti скренути, обрнути obrniti паварочвацца (pavaročvacca) вращать (vraščatʹ), повернуть (povernutʹ) обернути (obernuty) повертати (povertaty)
127 to fall
(as in drop)
пасти (pasti), падати (padati) padat, upadnout padać padať padaś padać падам (padam) паѓа (paǵa) pasti, padati пасти, падати padati упасьці (upasʹci) падать (padatʹ) падати (padaty) падати (padaty)
128 to give дати (dati), даꙗти (dajati) dát dać, dawać dať, dávať dawaś dać, dawać давам (davam) дава (dava) dati, davati дати, давати dajati даваць (davacʹ) давать (davatʹ), дать (datʹ) дати (daty) давати (davaty)
129 to hold
(in one's hand)
дрьжати (drĭžati) držet trzymać, dzierżyć držať źaržaś dźeržeć държа (dǎrža) држи (drži) držati држати držati трымаць (trymacʹ) держать (deržatʹ) держати (deržaty), тримати (trymaty) тримати (trymaty)
130 to squeeze stlačit, zmáčknout, stisknout ściskać, zgniatać tlačiť, stlačiť tłocyś tłóčić стискам (stiskam), изцеждам (izceždam) стиска (stiska) stisnuti, stiskati стиснути, стискати stiskati сьціскаць (sʹciskacʹ) сжимать (sžimatʹ), стискивать (stiskivatʹ) стисковати (styskovaty) стискати (styskaty)
131 to rub трьти (trĭti) třít trzeć trieť šurowaś šudrować, šurować трия (trija) трие (trie) trljati, trti трљати, трти treti церці (cjerci) тереть (teretʹ) терти (terty) терти (terty)
132 to wash мꙑти (myti) mýt, umývat myć, prać umývať (sa), zmyť (sa) myś myć мия (mija) мие (mie) prati прати umivati, prati мыць (mycʹ) мыть (mytʹ), умывать (umyvatʹ) мыти (mŷty) мити (myty), вмивати (vmyvaty)
133 to wipe utírat wycierać utierať trěś trěć бърша (bǎrša) брише (briše) brisati брисати brisati выціраць (vyciracʹ) вытирать (vytiratʹ) утерати (uteraty) витирати (vytyraty)
134 to pull tahat ciągnąć ťahať śěgaś ćahać дърпам (dǎrpam) влече (vleče) vući вући vleči цягнуць (cjahnucʹ) тянуть (tjanutʹ), волочить (voločitʹ), тягать (tjagatʹ) тягати (tjahaty), тїгати (tjihaty) тягнути (tjahnuty)
135 to push tlačit pchać tlačiť tłocyś tłóčić натискам (natiskam), бутам (butam) турка (turka), бутка (butka) gurati гурати suniti штурхаць (šturxacʹ) толкать (tolkatʹ), пихать (pixatʹ) пхати (pxaty) штовхати (štovxaty), пихати (pyxaty)
136 to throw házet rzucać, rzucić, miotać hodiť, hádzať chytaś mjetać хвърлям (hvǎrljam) фрла (frla) baciti, bacati бацити, бацати metati кідаць (kidacʹ) кидать (kidatʹ), бросать (brosatʹ), мeтать (metatʹ), швырять (švyrjatʹ) метати (metaty), шмаряти (šmarjaty), веречі (vereči) жбурляти (žburljaty), кидати (kydaty)
137 to tie вѧзати (vęzati) vázat wiązać viazať wězaś wjazać връзвам (vrǎzvam) врзува (vrzuva) vezati везати vezati вязаць (vjazacʹ), зьвязваць (zʹvjazvacʹ) вязать (vjazatʹ), связывать (svjazyvatʹ) вязати (vjazaty) зaв'язати (zavʺjazaty), зв'язати (zvʺjazaty)
138 to sew šít szyć šiť šyś šić шия (šija) шие (šie) šiti, šivati шити, шивати šivati шыць (šycʹ) шить (šitʹ) шыти (šŷty) шити (šyty)
139 to count počítat liczyć počítať licyś ličić броя (broja) брои (broi) brojati бројати šteti лічыць (ličycʹ) считать (sčitatʹ) раховати (raxovaty) рахувати (raxuvaty), лічити (ličyty)

VIII[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
140 to say рєщи (rešti) mluvit, říkat mówić, powiedzieć hovoriť, povedať groniś, powědaś rěčeć казвам (kazvam) вели (veli), кажува (kažuva) reći, kazati рећи, казати reči казаць (kazacʹ), сказаць (skazacʹ), паведаць (pavjedacʹ) говорить (govoritʹ), сказать (skazatʹ), поведать (povedatʹ), молвить (molvitʹ) повісти (povisty) казати (kazaty), говорити (hovoryty), повідати (povidaty)
141 to sing пѣти (pěti) zpívat śpiewać spievať spiwaś spěwać пея (peja) пее (pee) pevati, pjevati певати, пјевати peti сьпяваць (sʹpjavacʹ) петь (petʹ) співати (spivaty) співати (spivaty)
142 to play hrát grać, gulać hrať (sa) graś hrać, hrajkać играя (igraja) игра (igra) igrati играти igrati граць (hracʹ), гуляць (huljacʹ) играть (igratʹ) грати (hraty), бавити ся (bavyty sja) грати (hraty), гуляти (huljaty)
143 to float plout pływać, unosić się plávať pławiś płuwać плувам (pluvam), плавам (plavam) плови (plovi) plutati плутати pluti плыць (plycʹ), плысці (plysci) / плысьці (plysʹci) плыть (plytʹ), плавать (plavatʹ) плавати (plavaty) пливти (plyvty)
144 to flow тєшти (tešti) téct płynąć, przepływać tiecť běžaś běžeć, ćec тека (teka) тече (teče) teći тећи teči цячы (cjačy) течь (tečʹ) течі (teči) текти (tekty)
145 to freeze помръзнѫти (pomrŭznǫti) mrznout, zmrznout zamarzać, zamarznąć mrznúť marznuś mjerznyć замръзвам (zamrǎzvam) заледува (zaleduva), замрзнува (zamrznuva) zalediti, smrznuti заледити, смрзнути zamrzniti замерзнуць (zamjerznucʹ) морозить (morozitʹ), замерзать (zamerzatʹ), леденеть (ledenetʹ) мерзнути (merznuty) змерзнути (zmerznuty)
146 to swell otékat puchnąć opúchať wopuchnuś zaćekać подувам се (poduvam se) отекува (otekuva), набабрува (nababruva) oteći, oteknuti отећи, отекнути otekati пухнуць (puxnucʹ) пухнуть (puxnutʹ), набухать (nabuxatʹ), отекать (otekatʹ) напухнути (napuxnuty) пухнути (puxnuty), набухати (nabuhati)
147 sun слъньцє (slŭnĭce) slunce słońce slnko słyńco słónco, słónčko слънце (slǎnce) сонце (sonce) sunce сунце sonce сонца (sonca) солнце (solnce) сонце (sonce) сонце (sonce)
148 moon мѣсѧць (měsęcĭ), лоуна (luna) měsíc, luna księżyc, miesiąc (archaic) mesiac mjasec měsačk луна (luna) месечина (mesečina) mesec, mjesec месец, мјесец mesec, luna месяц (mjesjac) луна (luna), месяц (mesjac) місяць (misjacʹ) місяць (misjacʹ)
149 star звѣзда (zvězda) hvězda gwiazda hviezda gwězda hwězda звезда (zvezda) ѕвезда (dzvezda) zvezda, zvijezda звезда, звијезда zvezda зорка (zorka) звезда (zvezda) звізда (zvizda) зірка (zirka), зоря (zorja)
150 water вода (voda) voda woda voda wóda woda вода (voda) вода (voda) voda вода voda вада (vada) вода (voda) вода (voda) вода (voda)
151 rain дъждь (dŭždĭ) déšť deszcz dážď dešć dešć дъжд (dǎžd) дожд (dožd) kiša, dažd киша, дажд dež дождж (doždž) дождь (doždʹ) додж (dodž) дощ (došč)
152 river рѣка (rěka) řeka rzeka rieka rěka rěka река (reka) река (reka) reka, rijeka река, ријека reka рака (raka) река (reka) ріка (rika) ріка (rika)
153 lake ѥзєръ (jezerŭ) jezero jezioro jazero jazoro jězor езеро (ezero) езеро (ezero) jezero језеро jezero возера (vozjera) озеро (ozero) озеро (ozero) озеро (ozero)
154 sea
(as in ocean)
морѥ (morje) moře morze more mórjo morjo море (more) море (more) more море morje мора (mora) море (more) море (more) море (more)
155 salt соль (solĭ) sůl sól soľ sol sól сол (sol) сол (sol) so, sol со, сол sol соль (solʹ) соль (solʹ) сіль (silʹ) сіль (silʹ)
156 stone камꙑ (kamy) kámen kamień kameň kamjeń kamjeń камък (kamǎk) камен (kamen) kamen камен kamen камень (kamjenʹ) камень (kamenʹ) камінь (kaminʹ) камінь (kaminʹ)
157 sand пѣсъкъ (pěsŭkŭ) písek piasek piesok pěsk pěsk пясък (pjasǎk) песок (pesok) pesak, pijesak песак, пијесак pesek пясок (pjasok) песок (pesok) пісок (pisok) пісок (pisok)
158 dust прахъ (praxŭ) prach kurz, pył, proch prach proch proch прах (prah) прашина (prašina) prašina прашина prah пыл (pyl) пыль (pylʹ), прах (prax) порох (porox) пил (pyl), прах (prax)
159 earth
(as in soil)
зємлꙗ (zemlja) země ziemia zem zemja zemja земя (zemja) земја (zemja) zemlja земља zemlja зямля (zjamlja) земля (zemlja) земля (zemlja) земля (zemlja)

IX[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
160 cloud облакъ (oblakŭ) mrak, oblak chmura, obłok oblak, mrak mrok mróčel облак (oblak) облак (oblak) oblak облак oblak хмара (xmara), воблака (voblaka) облако (oblako), туча (tuča) хмара (xmara) хмара (xmara)
161 fog мьгла (mĭgla) mlha mgła hmla kurjawa, mła kurjawa, mhła мъгла (mǎgla) магла (magla) magla магла megla імгла (imhla), туман (tuman) туман (tuman), мгла (mgla), хмарь (xmarʹ) молга (molha) туман (tuman), імла (imla)
162 sky нєбо (nebo) nebe niebo nebo njebjo njebjo небе (nebe) небо (nebo) nebo небо nebo неба (njeba) небо (nebo) небо (nebo) небо (nebo)
163 wind
(as in breeze)
вѣтръ (větrŭ) vítr wiatr vietor wětš wětřik вятър (vjatǎr) ветер (veter) vetar, vjetar ветар, вјетар veter вецер (vjecjer) ветер (veter) вітор (vitor) вітер (viter)
164 snow снѣгъ (sněgŭ) sníh śnieg sneh sněg sněh сняг (snjag) снег (sneg) sneg, snijeg снег, снијег sneg снег (snjeh) / сьнег (sʹnjeh) снег (sneg) снїг (snjih) сніг (snih)
165 ice лєдъ (ledŭ) led lód ľad lod lód лед (led) мраз (mraz), лед (led) led лед led лёд (ljód) лёд (ljód) лед (led) лід (lid), крига (kryha)
166 smoke дꙑмъ (dymŭ) kouř, dým dym dym dym kur, dym пушек (pušek), дим (dim) дим (dim), чад (čad) dim дим dim дым (dym) дым (dym) дым (dŷm) дим (dym)
167 fire огнь (ognĭ) oheň ogień oheň wogeń woheń огън (ogǎn) оган (ogan) vatra, oganj ватра, огањ ogenj агонь (ahonʹ) огонь (ogonʹ) огень (ohenʹ) вогонь (vohonʹ), ватра (vatra)
168 ash popel popiół popol popjeł popjeł пепел (pepel) пепел (pepel) pepeo пепео pepel попел (popjel) пепел (pepel), зола (zola) попіль (popilʹ) попіл (popil)
169 to burn
(intransitive)
горѣти (gorěti) hořet palić horieť paliś se palić горя (gorja) гори (gori) goreti, gorjeti горети, горјети žgati, goreti гарэць (harecʹ) гореть (goretʹ) горїти (horjity) горіти (hority), палати (palaty)
170 road пѫть (pǫtĭ) silnice, cesta droga cesta droga puć път (pǎt), шосе (šose) пат (pat) put, cesta пут, цеста cesta дарога (daroha), шлях (šljax) дорога (doroga), путь (putʹ) дорога (doroha) дорога (doroha), шлях (šljax)
171 mountain гора (gora) hora góra hora, vrch góra hora планина (planina) планина (planina) planina, gora планина, гора gora, planina гара (hara) гора (gora) гора (hora) гора (hora)
172 red чръвєнъ (črŭvenŭ) červený czerwony červený cerwjeny čerwjeny червен (červen) црвен (crven) crven црвен rdeč чырвоны (čyrvony) красный (krasnyj), червонный (červonnyj) (obsolete) червеный (červenŷj) червоний (červonyj)
173 green зєлєнъ (zelenŭ) zelený zielony zelený zeleny zeleny зелен (zelen) зелен (zelen) zelen зелен zelen зялёны (zjaljóny) зелёный (zeljónyj) зеленый (zelenŷj) зелений (zelenyj)
174 yellow žlutý żółty žltý žołty žołty жълт (žǎlt) жолт (žolt) žut жут rumen жоўты (žoŭty) жёлтый (žóltyj) жовтый (žovtŷj) жовтий (žovtyj)
175 white бѣлъ (bělŭ) bílý biały biely běły běły бял (bjal) бел (bel) beo, bijel бео, бијел bel белы (bjely) белый (belyj) білый (bilŷj) білий (bilyj)
176 black чрънъ (črŭnŭ) černý czarny čierny carny čorny черен (čeren) црн (crn) crn црн črn чорны (čorny) чёрный (čórnyj) чорный (čornŷj) чорний (čornyj)
177 night нощь (noštĭ) noc noc noc noc nóc нощ (nošt) ноќ (noḱ) noć ноћ noč ноч (noč) ночь (nočʹ) ніч (nič) ніч (nič)
178 day
(daytime)
дьнь (dĭnĭ) den dzień deň źeń dźeń ден (den) ден (den) dan дан dan дзень (dzjenʹ) день (denʹ) день (denʹ) день (denʹ)
179 year лѣто (lěto) rok rok rok lěto lěto година (godina) година (godina) godina, ljeto, leto (arch.) година, љето, лето (arch.) leto год (hod) год (god), лето (leto) (arch.) рік (rik) рік (rik)

X[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
180 warm
(as in weather)
топлъ (toplŭ) teplý ciepły teplý śopły ćopły топъл (topǎl) топол (topol) topao топао topel цёплы (cjóply) тёплый (tjóplyj) теплый (teplŷj) теплий (teplyj)
181 cold
(as in weather)
хладьнъ (xladĭnŭ), стоудєнъ (studenŭ) studený, chladný zimny, chłodny studený, chladný zymny zymny, chłódny студен (studen), хладен (hladen) студен (studen), ладен (laden) hladnoća, studen хладноћа, студен hladen, mrzel халодны (xalodny), сцюдзёны (scjudzjóny) холодный (xolodnyj), студёный (studjónyj)
(dated)
зимный (zymnŷj), студеный (studenŷj), холодный (xolodnŷj) холодний (xolodnyj)
182 full испльнь (isplĭnĭ) plný pełny plný połny połny пълен (pǎlen) полн (poln) pun пун poln поўны (poŭny) полный (polnyj) повный (povnŷj) повний (povnyj)
183 new новъ (novŭ) nový nowy nový nowy nowy нов (nov) нов (nov) nov нов nov новы (novy) новый (novyj) новый (novŷj) новий (novyj)
184 old старъ (starŭ) starý stary starý stary stary стар (star) стар (star) star стар star стары (stary) старый (staryj) старый (starŷj) старий (staryj)
185 good добръ (dobrŭ) dobrý dobry dobrý dobry dobry добър (dobǎr) добар (dobar) dobar добар dober добры (dobry) хороший (xorošij),
добрый (dobryj)
добрый (dobrŷj) гарний (harnyj), добрий (dobryj)
186 bad зълъ (zŭlŭ) špatný, zlý zły zlý zły hubjeny, špatny, zły лош (loš), зъл (zъl) лош (loš) zao, loš зао, лош zloben, slab дрэнны (drenny), кепскі (kjepski), благі (blahi) плохой (ploxoj), злой (zloj), поганый (poganyj) планый (planŷj) поганий (pohanyj)
187 rotten
(as a log)
shnilý zgniły hnilý zgnity zhniły гнил (gnil) гнил (gnil) truo, gnjio труо, гњио gnil гнілы (hnily) гнилой (gniloj) гнилый (hnylŷj) гнилий (hnylyj)
188 dirty špinavý brudny špinavý njerěšny, brudny mazany мръсен (mrǎsen), нечист (nečist) валкан (valkan), нечист (nečist) prljav прљав umazan брудны (brudny) грязный (grjaznyj) брудный (brudnŷj) брудний (brudnyj)
189 straight правъ (pravŭ), равьнъ (ravĭnŭ) přímý prosty priamy, rovný rowny runy прав (prav) прав (prav) prav, ravan прав, раван raven прамы (pramy), просты (prosty) прямой (prjamoj), ровный (rovnyj) прямый (prjamŷj) прямий (prjamyj)
190 round kulatý okrągły guľatý, okrúhly kulaty kulojty, kulowaty кръгъл (krǎgǎl) кружен (kružen) okrugao округао okrogel круглы (kruhly) круглый (kruglyj) округлый (okruhlŷj) круглий (kruhlyj)
191 sharp
(as a knife)
остръ (ostrŭ) ostrý ostry ostrý wótšy wótry остър (ostǎr) остар (ostar) oštar оштар oster востры (vostry) острый (ostryj) острый (ostrŷj) гострий (hostryj)
192 dull
(as a knife)
tupý tępy tupý tupy tupy тъп (tǎp) тап (tap) tup туп top тупы (tupy) тупой (tupoj) тупый (tupŷj) тупий (tupyj)
193 smooth гладъкъ (gladŭkŭ) hladký gładki hladký gładki hładki гладък (gladǎk) мазен (mazen) gladak гладак gladek гладкі (hladki) гладкий (gladkij) гладкый (hladkŷj) гладенький (hladenʹkyj)
194 wet мокръ (mokrŭ) mokrý mokry vlhký, mokrý mokšy mokry мокър (mokǎr) мокар (mokar), влажен (vlažen) mokar мокар moker мокры (mokry), вільготны (vilʹhotny) мокрый (mokryj) мокрый (mokrŷj) мокрий (mokryj)
195 dry
(adjective)
соухъ (suxŭ) suchý suchy suchý suchy suchi сух (suh) сув (suv) suv, suh сув, сух suh сухі (suxi) сухой (suxoj) сухый (suxŷj) сухий (suxyj)
196 right
(correct)
правъ (pravŭ) správný poprawny,
prawidłowy
správny pšawy prawy правилен (pravilen) точен (točen), правилен (pravilen) tačan, točan, ispravan, pravilan тачан, точан, исправан, правилан točen, pravilen правільны (pravilʹny), слушны (slušny) правильный (pravilʹnyj), верный (vernyj), точный (točnyj) правилный (pravylnŷj) правильний (pravylʹnyj), вірний (virnyj)
197 near близъ (blizŭ) blízký bliski blízky, neďaleký bliski bliski близък (blizǎk) близок (blizok) blizak близак bližnji блізкі (blizki) близкий (blizkij) близкый (blyzkŷj) близький (blyzʹkyj)
198 far дальнии (dalĭnii), дальнъ (dalĭnŭ) daleký daleki ďaleký daloki daloki далечен (dalečen) далечен (dalečen) dalek далек daljen далёкі (daljóki) далёкий (daljókij), дальний (dalʹnij) далекый (dalekŷj) далекий (dalekyj)
199 right
(side)
дєснъ (desnŭ), правъ (pravŭ) pravý prawy pravý pšawy prawy десен (desen) десно (desno) desni десни desni правы (pravy) правый (pravyj) правый (pravŷj) правий (pravyj)

XI[edit]

English Old Church Slavonic Czech Polish Slovak Lower Sorbian Upper Sorbian Bulgarian Macedonian Serbo-Croatian Latin Serbo-Croatian Cyrillic Slovene Belarusian Russian Rusyn Ukrainian
200 left
(side)
лѣвъ (lěvŭ) levý lewy ľavý lěwy lěwy ляв (ljav) лево (levo) levi, lijevi леви, лијеви levi левы (ljevy) левый (levyj) лївый (ljivŷj) лівий (livyj)
201 at оу (u), при (pri) u, při u, przy pri wu, pśi při в (v), на (na), при (pri), до (do) до (do), на (na), кај (kaj) u, pri, kod у, при, код v, pri, na каля (kalja), ля (lja), пры (pry) при (pri), у (u), возле (vozle), около (okolo) коло (kolo), при (pry) коло (kolo), біля (bilja), при (pry), у (u), в (v)
202 in въ () v, ve w, we v, vo w, we w, we в (v), във (vǎv) во (vo) u у v у (u), ў (ŭ) в (v), во (vo) в (v), у (u) в (v), у (u), ув (uv), уві (uvi)
203 with
(accompanying)
съ () s, se z, ze s, so z, ze z, ze с (s), със (sǎs) со (so) s, sa с, са s, z з (z) с (s), со (so) з (z), зо (zo), із (iz) з (z), зі (zi), із (iz)
204 and и (i) a, i i a, i a a и (i) и (i) i и in і (i), ды (dy) и (i), да (da) (coll.) і (i), а (a), та (ta) та (ta), і (i), й (j)
205 if ащє (ašte) jestliže, jestli jeśli, jeżeli ak joli, gaž, gaby hdyž ако (ako) ако (ako) ako ако če, ako калі (kali) если (jesli), ежели (ježeli), коли (koli) кідь (kidʹ) якщо (jakščo)
206 because пон҄єжє (ponʹeže) protože, jelikož, poněvadž bo, ponieważ pretože, lebo dokulaž dokelž, přetož защото (zaštoto) затоа што (zatoa što), зашто (zašto), бидејќи (bidejḱi) zbog, zato što, jer због, зато што, јер zaradi, ker бо (bo), таму што (tamu što) потому что (potomu čto), ибо (ibo) бо (bo), затоже (zatože), протоже (protože) бо (bo), тому що (tomu ščo)
207 name имѧ (imę) jméno imię, nazwa meno mjeno име (ime) име (ime) ime име ime імя (imja), назва (nazva) имя (imja), название (nazvanije) імя (imja), мено (meno) ім'я (imʺja), назва (nazva)

See also[edit]

Wikipedia

Swadesh lists
Individual languages

Afrikaans – Albanian – Antillean Creole – Arabic (standard) (p), Egyptian Arabic (p), Palestinian Arabic (p), Tunisian Arabic (t) – Armenian (t,p) – Aromanian – Bangala – Bashkir – Basque – Belarusian – Breton – Bulgarian (t) – Burmese (t,p) – Catalan – Chechen – Chinese: Cantonese, Gan (p), Mandarin (t,p), Min Nan (Amoy) (p), Old Chinese (p) – Czech – Danish – Dutch (p) – Egyptian (Middle)  – Esperanto (p) – Estonian – Finnish – Fiji Hindi – Fijian – French (p) – Frisian (West) – Friulian – Georgian (t,p) – German (p) – Greek (modern) (p), Greek (ancient) – Guaraní – Haida – Haitian Creole – Hausa – Hawaiian – Hindi (t) – Hittite – Hmong (White) (p) – Hungarian – Icelandic – Indonesian – Interlingue – Irish (p) – Istro-Romanian – Italian (p) – Japanese (t) – Kashubian – Khmer (p) – Korean (t) – Kurdish – Latin – Latvian – Lingala – Lingua Franca Nova – Lithuanian – Luwian – Macedonian (t) – Malagasy – Malay – Maltese – Megleno-Romanian – Mongolian (t) – Old Portuguese (p) – Ossetian (p) – Polish (p) – Portuguese (p) – Proto-Indo-European – Purepecha – Quechua – Romani – Romanian – Russian (p) – Sanskrit (t) – Scottish Gaelic – Serbo-Croatian – Sinhalese – Slovenian – Spanish (p) – Sranan – Swahili – Swedish – Tagalog – Tajik (t) – Tahitian – Thai (t) – Tocharian B – Tok Pisin – Turkish – Ukrainian – Vietnamese – Walloon – Zulu

Language families and family branches

Afro-Asiatic – Algonquian – Altaic – Araucanian – Austro-Asiatic – Australian – Austronesian – Baltic – Baltic-Finnic – Bantu – Celtic – Dené–Yeniseian – Dravidian – Frisian – Germanic – Hokan – Iberian – Indo-Aryan – Indo-Iranian – Indo-Iranian (extended) – Italian – Mayan – Muskogean – Niger–Congo – Oto-Manguean – Paleosiberian – Penutian – Romance – Sino-Tibetan – Slavic – Siouan – Tai–Kadai – Tibeto-Burman – Tupi–Guarani – Turkic – Uralic – Uto-Aztecan

The list may also include: (t) the transcription in Latin characters; (p) the phonetic transcription