вертіти

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *vьrtěti.

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋerˈtʲite]

• Audio

  (file)

Verb

верті́ти • (vertíty) impf (perfective поверті́ти)

1. to turn, to twist, to twirl, to spin

Conjugation

Conjugation of верті́ти, верті́ть (class 5c, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	верті́ти, верті́ть vertíty, vertítʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ве́рчений vérčenyj impersonal: ве́рчено vérčeno
adverbial	ве́ртячи vértjačy	верті́вши vertívšy
	present tense	future tense
1st singular я	верчу́ verčú	бу́ду верті́ти, бу́ду верті́ть, верті́тиму búdu vertíty, búdu vertítʹ, vertítymu
2nd singular ти	ве́ртиш vértyš	бу́деш верті́ти, бу́деш верті́ть, верті́тимеш búdeš vertíty, búdeš vertítʹ, vertítymeš
3rd singular він / вона / воно	ве́ртить vértytʹ	бу́де верті́ти, бу́де верті́ть, верті́тиме búde vertíty, búde vertítʹ, vertítyme
1st plural ми	ве́ртим, ве́ртимо vértym, vértymo	бу́демо верті́ти, бу́демо верті́ть, верті́тимемо, верті́тимем búdemo vertíty, búdemo vertítʹ, vertítymemo, vertítymem
2nd plural ви	ве́ртите vértyte	бу́дете верті́ти, бу́дете верті́ть, верті́тимете búdete vertíty, búdete vertítʹ, vertítymete
3rd plural вони	ве́ртять vértjatʹ	бу́дуть верті́ти, бу́дуть верті́ть, верті́тимуть búdutʹ vertíty, búdutʹ vertítʹ, vertítymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	верті́м, верті́мо vertím, vertímo
second-person	верти́ vertý	верті́ть vertítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	верті́в vertív	верті́ли vertíly
feminine я / ти / вона	верті́ла vertíla
neuter воно	верті́ло vertílo

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вертіти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “вертіти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “вертіти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)