вчитель

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *učiteľь, with -тель (-telʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈʍt͡ʃɪtelʲ]

• Audio:

  (file)

Noun

вчи́тель • (včýtelʹ) m pers (genitive вчи́теля, nominative plural вчителі́, genitive plural вчителі́в, feminine вчи́телька, relational adjective вчи́тельський)

1. Alternative form of учи́тель (učýtelʹ): teacher, instructor

Declension

Declension of вчи́тель
(pers soft masc-form accent-c)

	singular	plural
nominative	вчи́тель včýtelʹ	вчителі́ včytelí
genitive	вчи́теля včýtelja	вчителі́в včytelív
dative	вчи́телеві, вчи́телю včýtelevi, včýtelju	вчителя́м včyteljám
accusative	вчи́теля včýtelja	вчителі́в včytelív
instrumental	вчи́телем včýtelem	вчителя́ми včyteljámy
locative	вчи́телеві, вчи́телю, вчи́телі včýtelevi, včýtelju, včýteli	вчителя́х včyteljáx
vocative	вчи́телю včýtelju	вчителі́ včytelí

Derived terms

• вчи́тельство n (včýtelʹstvo)
• вчителюва́ти impf (včyteljuváty)

References

• “вчитель”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)