диктувати

Ukrainian

Etymology

Adapted borrowing of Latin dictō +‎ -ува́ти (-uváty). Compare Russian диктова́ть (diktovátʹ), Belarusian дыктава́ць (dyktavácʹ), Polish dyktować.

Pronunciation

• IPA^(key): [dektʊˈʋate]

• Audio:

  (file)

Verb

диктува́ти • (dyktuváty) impf (perfective продиктува́ти) (transitive)

1. to dictate (to speak in order for someone to write down the words)
2. to dictate (to order, to command)

   диктува́ти свою́ во́лю ― dyktuváty svojú vólju ― to dictate/impose one's will

   диктува́ти умо́ви ― dyktuváty umóvy ― to dictate terms

Conjugation

Conjugation of диктува́ти, диктува́ть (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	диктува́ти, диктува́ть dyktuváty, dyktuvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	дикто́ваний dyktóvanyj impersonal: дикто́вано dyktóvano
adverbial	дикту́ючи dyktújučy	диктува́вши dyktuvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	дикту́ю dyktúju	бу́ду диктува́ти, бу́ду диктува́ть, диктува́тиму búdu dyktuváty, búdu dyktuvátʹ, dyktuvátymu
2nd singular ти	дикту́єш dyktúješ	бу́деш диктува́ти, бу́деш диктува́ть, диктува́тимеш búdeš dyktuváty, búdeš dyktuvátʹ, dyktuvátymeš
3rd singular він / вона / воно	дикту́є dyktúje	бу́де диктува́ти, бу́де диктува́ть, диктува́тиме búde dyktuváty, búde dyktuvátʹ, dyktuvátyme
1st plural ми	дикту́єм, дикту́ємо dyktújem, dyktújemo	бу́демо диктува́ти, бу́демо диктува́ть, диктува́тимемо, диктува́тимем búdemo dyktuváty, búdemo dyktuvátʹ, dyktuvátymemo, dyktuvátymem
2nd plural ви	дикту́єте dyktújete	бу́дете диктува́ти, бу́дете диктува́ть, диктува́тимете búdete dyktuváty, búdete dyktuvátʹ, dyktuvátymete
3rd plural вони	дикту́ють dyktújutʹ	бу́дуть диктува́ти, бу́дуть диктува́ть, диктува́тимуть búdutʹ dyktuváty, búdutʹ dyktuvátʹ, dyktuvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	дикту́ймо dyktújmo
second-person	дикту́й dyktúj	дикту́йте dyktújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	диктува́в dyktuváv	диктува́ли dyktuvály
feminine я / ти / вона	диктува́ла dyktuvála
neuter воно	диктува́ло dyktuválo

Derived terms

• диктува́ння n (dyktuvánnja)
• диктува́тися impf (dyktuvátysja)
• подиктува́ти pf (podyktuváty)

Related terms

• дикта́нт m (dyktánt)
• дикта́т m (dyktát)
• дикта́тор m (dyktátor), дикта́торка f (dyktátorka)
• диктату́ра f (dyktatúra)

References

• Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “диктувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 212
• “диктувати”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1971), “диктувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (Г – Ж), Kyiv: Naukova Dumka, page 275
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “диктувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “диктувати”, in English–Ukrainian Dictionaries
• “диктувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “диктувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua, Slovnyk.ua]‎^[2]