розчинник
Ukrainian
[edit]
Etymology
[edit]From розчи́н(ний) (rozčýn(nyj)) + -ник (-nyk).
Pronunciation
[edit]
Noun
[edit]розчи́нник • (rozčýnnyk) m inan (genitive розчи́нника, nominative plural розчи́нники, genitive plural розчи́нників)
- (chemistry) solvent (a fluid that dissolves a solid, liquid, or gaseous solute, resulting in a solution)
Declension
[edit]| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | розчи́нник rozčýnnyk |
розчи́нники rozčýnnyky |
| genitive | розчи́нника rozčýnnyka |
розчи́нників rozčýnnykiv |
| dative | розчи́нникові, розчи́ннику rozčýnnykovi, rozčýnnyku |
розчи́нникам rozčýnnykam |
| accusative | розчи́нник rozčýnnyk |
розчи́нники rozčýnnyky |
| instrumental | розчи́нником rozčýnnykom |
розчи́нниками rozčýnnykamy |
| locative | розчи́ннику rozčýnnyku |
розчи́нниках rozčýnnykax |
| vocative | розчи́ннику rozčýnnyku |
розчи́нники rozčýnnyky |
Related terms
[edit]- ро́зчин m (rózčyn)
- розчи́нний (rozčýnnyj)
- розчиня́ти impf (rozčynjáty), розчини́ти pf (rozčynýty)
References
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1977), “розчинник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 860
- “розчинник”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection][1]
Further reading
[edit]- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розчинник”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розчинник”, in English–Ukrainian Dictionaries
- “розчинник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua, Slovnyk.ua][2]