безіменний

Ukrainian

From Proto-Slavic *bezimenьnъ. Morphologically analysable as без- (bez-) +‎ ім'я́ (imʺjá) +‎ -ний (-nyj).

безіме́нний • (beziménnyj)

Declension of безіме́нний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		безіме́нний beziménnyj	безіме́нне beziménne	безіме́нна beziménna	безіме́нні beziménni
genitive		безіме́нного beziménnoho		безіме́нної beziménnoji	безіме́нних beziménnyx
dative		безіме́нному beziménnomu		безіме́нній beziménnij	безіме́нним beziménnym
accusative	animate	безіме́нного beziménnoho	безіме́нне beziménne	безіме́нну beziménnu	безіме́нних beziménnyx
accusative	inanimate	безіме́нний beziménnyj	безіме́нне beziménne	безіме́нну beziménnu	безіме́нні beziménni
instrumental		безіме́нним beziménnym		безіме́нною beziménnoju	безіме́нними beziménnymy
locative		безіме́нному, безіме́ннім beziménnomu, beziménnim		безіме́нній beziménnij	безіме́нних beziménnyx

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “безіменний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“безіменний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)