взути

Ukrainian[edit]

From вз- (vz-) +‎ Proto-Slavic *uti, later reanalyzed as в- (v-) +‎ -зу́ти (-zúty)

взу́ти • (vzúty) pf (imperfective взува́ти)

The forms взу́ти (vzúty) (used after vowels) and узу́ти (uzúty) (used after consonants or at the beginning of a clause) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.

Conjugation of взу́ти, взуть (class 12a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	взу́ти, взуть vzúty, vzutʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	взу́тий vzútyj impersonal: взу́то vzúto
adverbial	—	взу́вши vzúvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	взу́ю vzúju
2nd singular ти	—	взу́єш vzúješ
3rd singular він / вона / воно	—	взу́є vzúje
1st plural ми	—	взу́єм, взу́ємо vzújem, vzújemo
2nd plural ви	—	взу́єте vzújete
3rd plural вони	—	взу́ють vzújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	взу́ймо vzújmo
second-person	взуй vzuj	взу́йте vzújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	взув vzuv	взу́ли vzúly
feminine я / ти / вона	взу́ла vzúla
neuter воно	взу́ло vzúlo

Melnychuk, O. S., editor (1982), “взу́ти”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), volumes 1 (А – Г), Kyiv: Naukova Dumka, page 367
Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “взу́ти”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “взути”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “взути”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN