виймати

Ukrainian

Etymology

From ви- (vy-) +‎ -йма́ти (-jmáty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋei̯ˈmate]

Verb

вийма́ти • (vyjmáty) impf (perfective ви́йняти)

1. (transitive) to take out, to pull out, to extract

Conjugation

Conjugation of вийма́ти, вийма́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	вийма́ти, вийма́ть vyjmáty, vyjmátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	вийма́ючи vyjmájučy	вийма́вши vyjmávšy
	present tense	future tense
1st singular я	вийма́ю vyjmáju	бу́ду вийма́ти, бу́ду вийма́ть, вийма́тиму búdu vyjmáty, búdu vyjmátʹ, vyjmátymu
2nd singular ти	вийма́єш vyjmáješ	бу́деш вийма́ти, бу́деш вийма́ть, вийма́тимеш búdeš vyjmáty, búdeš vyjmátʹ, vyjmátymeš
3rd singular він / вона / воно	вийма́є vyjmáje	бу́де вийма́ти, бу́де вийма́ть, вийма́тиме búde vyjmáty, búde vyjmátʹ, vyjmátyme
1st plural ми	вийма́єм, вийма́ємо vyjmájem, vyjmájemo	бу́демо вийма́ти, бу́демо вийма́ть, вийма́тимемо, вийма́тимем búdemo vyjmáty, búdemo vyjmátʹ, vyjmátymemo, vyjmátymem
2nd plural ви	вийма́єте vyjmájete	бу́дете вийма́ти, бу́дете вийма́ть, вийма́тимете búdete vyjmáty, búdete vyjmátʹ, vyjmátymete
3rd plural вони	вийма́ють vyjmájutʹ	бу́дуть вийма́ти, бу́дуть вийма́ть, вийма́тимуть búdutʹ vyjmáty, búdutʹ vyjmátʹ, vyjmátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	вийма́ймо vyjmájmo
second-person	вийма́й vyjmáj	вийма́йте vyjmájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	вийма́в vyjmáv	вийма́ли vyjmály
feminine я / ти / вона	вийма́ла vyjmála
neuter воно	вийма́ло vyjmálo

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “виймати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “виймати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “виймати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “виймати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)