вічний
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From Proto-Slavic *věčьnъ.
Pronunciation[edit]
Adjective[edit]
ві́чний • (víčnyj) (adverb ві́чно, abstract noun ві́чність)
Declension[edit]
Declension of ві́чний (hard)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | ві́чний víčnyj |
ві́чне víčne |
ві́чна víčna |
ві́чні víčni | |
| genitive | ві́чного víčnoho |
ві́чної víčnoji |
ві́чних víčnyx | ||
| dative | ві́чному víčnomu |
ві́чній víčnij |
ві́чним víčnym | ||
| accusative | animate | ві́чного víčnoho |
ві́чне víčne |
ві́чну víčnu |
ві́чних víčnyx |
| inanimate | ві́чний víčnyj |
ві́чні víčni | |||
| instrumental | ві́чним víčnym |
ві́чною víčnoju |
ві́чними víčnymy | ||
| locative | ві́чному, ві́чнім víčnomu, víčnim |
ві́чній víčnij |
ві́чних víčnyx | ||
References[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вічний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “вічний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)