дослідити

Ukrainian

Etymology

до- (do-) +‎ сліди́ти (slidýty)

Pronunciation

• IPA^(key): [dɔsʲlʲiˈdɪte]

• Audio

  (file)

Verb

досліди́ти • (doslidýty) pf (imperfective дослі́джувати)

1. (transitive) to research, to investigate, to examine, to study

Conjugation

Conjugation of досліди́ти, досліди́ть (class 4c // 4b, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	досліди́ти, досліди́ть doslidýty, doslidýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	дослі́джений doslídženyj impersonal: дослі́джено doslídženo
adverbial	—	досліди́вши doslidývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	досліджу́ doslidžú
2nd singular ти	—	дослі́диш, досліди́ш doslídyš, doslidýš
3rd singular він / вона / воно	—	дослі́дить, досліди́ть doslídytʹ, doslidýtʹ
1st plural ми	—	дослі́дим, дослі́димо, досліди́м, дослідимо́ doslídym, doslídymo, doslidým, doslidymó
2nd plural ви	—	дослі́дите, дослідите́ doslídyte, doslidyté
3rd plural вони	—	дослі́дять, дослідя́ть doslídjatʹ, doslidjátʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	досліді́м, досліді́мо doslidím, doslidímo
second-person	досліди́ doslidý	досліді́ть doslidítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	досліди́в doslidýv	досліди́ли doslidýly
feminine я / ти / вона	досліди́ла doslidýla
neuter воно	досліди́ло doslidýlo

Derived terms

• дослі́дження (doslídžennja)

Related terms

• до́слід (dóslid)
• до́слідний (dóslidnyj)
• дослі́дник (doslídnyk)
• дослі́дниця (doslídnycja)
• дослі́дницький (doslídnycʹkyj)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дослідити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “дослідити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “дослідити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “дослідити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)