оберіг

Ukrainian[edit]

From о- (o-) +‎ берег(ти́) (bereh(tý), “to protect, to defend”).

обері́г • (oberíh) m inan (genitive обере́га, nominative plural обере́ги, genitive plural обере́гів)

Declension of обері́г (inan velar masc-form accent-a і-е)

	singular	plural
nominative	обері́г oberíh	обере́ги oberéhy
genitive	обере́га oberéha	обере́гів oberéhiv
dative	обере́гові, обере́гу oberéhovi, oberéhu	обере́гам oberéham
accusative	обері́г oberíh	обере́ги oberéhy
instrumental	обере́гом oberéhom	обере́гами oberéhamy
locative	обере́гу, обере́зі oberéhu, oberézi	обере́гах oberéhax
vocative	обере́гу oberéhu	обере́ги oberéhy

обері́г • (oberíh)

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “оберіг”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“оберіг”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“оберіг”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)