прягти

Ukrainian

Pronunciation

• IPA^(key): [prʲɐɦˈtɪ]

Etymology 1

Inherited from Old East Slavic *прѧчи (*pręči), from Proto-Slavic *pręťi.

Verb

прягти́ • (prjahtý) impf (perfective запрягти́)

1. (transitive, dialectal) to yoke, to harness

Conjugation

Conjugation of прягти́ (class 8b, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	прягти́ prjahtý
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	пря́жений prjáženyj impersonal: пря́жено prjáženo
adverbial	пряжучи́ prjažučý	пря́гши prjáhšy
	present tense	future tense
1st singular я	пряжу́ prjažú	бу́ду прягти́, прягти́му búdu prjahtý, prjahtýmu
2nd singular ти	пряже́ш prjažéš	бу́деш прягти́, прягти́меш búdeš prjahtý, prjahtýmeš
3rd singular він / вона / воно	пряже́ prjažé	бу́де прягти́, прягти́ме búde prjahtý, prjahtýme
1st plural ми	пряже́м, пряжемо́ prjažém, prjažemó	бу́демо прягти́, прягти́мемо, прягти́мем búdemo prjahtý, prjahtýmemo, prjahtýmem
2nd plural ви	пряжете́ prjažeté	бу́дете прягти́, прягти́мете búdete prjahtý, prjahtýmete
3rd plural вони	пряжу́ть prjažútʹ	бу́дуть прягти́, прягти́муть búdutʹ prjahtý, prjahtýmutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	пряжі́м, пряжі́мо prjažím, prjažímo
second-person	пряжи́ prjažý	пряжі́ть prjažítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	пріг prih	прягли́ prjahlý
feminine я / ти / вона	прягла́ prjahlá
neuter воно	прягло́ prjahló

Derived terms

• прягти́ся impf (prjahtýsja)

Prefixed verbs

• ви́прягти pf (výprjahty), випряга́ти impf (vyprjaháty)
• ви́прягтися pf (výprjahtysja), випряга́тися impf (vyprjahátysja)
• відпрягти́ pf (vidprjahtý), відпряга́ти impf (vidprjaháty)
• відпрягти́ся pf (vidprjahtýsja), відпряга́тися impf (vidprjahátysja)
• впрягти́ pf (vprjahtý), впряга́ти impf (vprjaháty)
• впрягти́ся pf (vprjahtýsja), впряга́тися impf (vprjahátysja)
• запрягти́ pf (zaprjahtý), запряга́ти impf (zaprjaháty)
• запрягти́ся pf (zaprjahtýsja), запряга́тися impf (zaprjahátysja)
• опрягти́ся pf (oprjahtýsja), опряга́тися impf (oprjahátysja)
• перепрягти́ pf (pereprjahtý), перепряга́ти impf (pereprjaháty)
• перепрягти́ся pf (pereprjahtýsja), перепряга́тися impf (pereprjahátysja)
• підпрягти́ pf (pidprjahtý), підпряга́ти impf (pidprjaháty)
• підпрягти́ся pf (pidprjahtýsja), підпряга́тися impf (pidprjahátysja)
• припрягти́ pf (pryprjahtý), припряга́ти impf (pryprjaháty)
• припрягти́ся pf (pryprjahtýsja), припряга́тися impf (pryprjahátysja)
• розпрягти́ pf (rozprjahtý), розпряга́ти impf (rozprjaháty)
• розпрягти́ся pf (rozprjahtýsja), розпряга́тися impf (rozprjahátysja)
• спрягти́ pf (sprjahtý), спряга́ти impf (sprjaháty)
• спрягти́ся pf (sprjahtýsja), спряга́тися impf (sprjahátysja)
• упрягти́ pf (uprjahtý), упряга́ти impf (uprjaháty)
• упрягти́ся pf (uprjahtýsja), упряга́тися impf (uprjahátysja)

 

• пря́жка f (prjážka)

Etymology 2

Inherited from Proto-Slavic *pragti, from the same root as пра́жити (prážyty), пря́жити (prjážyty) and пра́гнути (práhnuty).

Verb

прягти́ • (prjahtý) impf (transitive)

1. to fry, to roast
2. to simmer, to boil (milk, cream)
3. to scorch, to burn (of sun)

Conjugation

Conjugation of прягти́ (class 8b, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	прягти́ prjahtý
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	пря́жений prjáženyj impersonal: пря́жено prjáženo
adverbial	пряжучи́ prjažučý	пря́гши prjáhšy
	present tense	future tense
1st singular я	пряжу́ prjažú	бу́ду прягти́, прягти́му búdu prjahtý, prjahtýmu
2nd singular ти	пряже́ш prjažéš	бу́деш прягти́, прягти́меш búdeš prjahtý, prjahtýmeš
3rd singular він / вона / воно	пряже́ prjažé	бу́де прягти́, прягти́ме búde prjahtý, prjahtýme
1st plural ми	пряже́м, пряжемо́ prjažém, prjažemó	бу́демо прягти́, прягти́мемо, прягти́мем búdemo prjahtý, prjahtýmemo, prjahtýmem
2nd plural ви	пряжете́ prjažeté	бу́дете прягти́, прягти́мете búdete prjahtý, prjahtýmete
3rd plural вони	пряжу́ть prjažútʹ	бу́дуть прягти́, прягти́муть búdutʹ prjahtý, prjahtýmutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	пряжі́м, пряжі́мо prjažím, prjažímo
second-person	пряжи́ prjažý	пряжі́ть prjažítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	пріг prih	прягли́ prjahlý
feminine я / ти / вона	прягла́ prjahlá
neuter воно	прягло́ prjahló

Derived terms

• прягти́ся impf (prjahtýsja)

Prefixed verbs

• напрягти́ pf (naprjahtý)
• спрягти́ pf (sprjahtý)

 

• пря́жений (prjáženyj)
• пря́ження n (prjážennja)
• пря́женя f (prjáženja)

Related terms

• пра́жити (prážyty)
• пря́жити (prjážyty)
• пра́гнути (práhnuty)
• спра́га f (spráha)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “прягти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “прягти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “прягти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)