розстріляти

Ukrainian

Etymology

From роз- (roz-) +‎ стріля́ти (striljáty). Compare Russian расстреля́ть (rasstreljátʹ), Belarusian расстраля́ць (rasstraljácʹ), Polish rozstrzelać.

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔzstʲrʲiˈlʲate]

Verb

розстріля́ти • (rozstriljáty) pf (imperfective розстрі́лювати) (transitive)

1. to shoot dead, to execute (inflict capital punishment on using gunfire)
2. to fusillade, to shoot up (fire many bullets at; direct heavy gunfire at)
3. to fire, to spend (use up: ammunition)

Conjugation

Conjugation of розстріля́ти, розстріля́ть (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	розстріля́ти, розстріля́ть rozstriljáty, rozstriljátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розстрі́ляний rozstríljanyj impersonal: розстрі́ляно rozstríljano
adverbial	—	розстріля́вши rozstriljávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розстріля́ю rozstriljáju
2nd singular ти	—	розстріля́єш rozstriljáješ
3rd singular він / вона / воно	—	розстріля́є rozstriljáje
1st plural ми	—	розстріля́єм, розстріля́ємо rozstriljájem, rozstriljájemo
2nd plural ви	—	розстріля́єте rozstriljájete
3rd plural вони	—	розстріля́ють rozstriljájutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розстріля́ймо rozstriljájmo
second-person	розстріля́й rozstriljáj	розстріля́йте rozstriljájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розстріля́в rozstriljáv	розстріля́ли rozstriljály
feminine я / ти / вона	розстріля́ла rozstriljála
neuter воно	розстріля́ло rozstriljálo

Derived terms

• ро́зстріл m (rózstril)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розстріляти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “розстріляти”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розстріляти”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розстріляти”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)