віковічний

Ukrainian

From вік (vik) +‎ -о- (-o-) +‎ ві́чний (víčnyj). Compare Russian векове́чный (vekovéčnyj), Belarusian векаве́чны (vjekavjéčny).

вікові́чний • (vikovíčnyj) (adverb вікові́чно, abstract noun вікові́чність)

Declension of вікові́чний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		вікові́чний vikovíčnyj	вікові́чне vikovíčne	вікові́чна vikovíčna	вікові́чні vikovíčni
genitive		вікові́чного vikovíčnoho		вікові́чної vikovíčnoji	вікові́чних vikovíčnyx
dative		вікові́чному vikovíčnomu		вікові́чній vikovíčnij	вікові́чним vikovíčnym
accusative	animate	вікові́чного vikovíčnoho	вікові́чне vikovíčne	вікові́чну vikovíčnu	вікові́чних vikovíčnyx
accusative	inanimate	вікові́чний vikovíčnyj	вікові́чне vikovíčne	вікові́чну vikovíčnu	вікові́чні vikovíčni
instrumental		вікові́чним vikovíčnym		вікові́чною vikovíčnoju	вікові́чними vikovíčnymy
locative		вікові́чному, вікові́чнім vikovíčnomu, vikovíčnim		вікові́чній vikovíčnij	вікові́чних vikovíčnyx

(centuries-old, centuries-long): багатовікови́й (bahatovikovýj)
(age-old): відві́чний (vidvíčnyj), вікови́й (vikovýj), одві́чний (odvíčnyj), споконві́чний (spokonvíčnyj)
(eternal): ві́чний (víčnyj)

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “віковічний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “віковічний”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
“віковічний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“віковічний”, in Kyiv Dictionary (in English)
“віковічний”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)