кочівництво

Ukrainian

Etymology

From коч(ува́ти) (koč(uváty)) +‎ -івни́цтво (-ivnýctvo) or кочівни́к (kočivnýk) +‎ -цтво (-ctvo).

Pronunciation

• IPA^(key): [kɔt͡ʃʲiu̯ˈnɪt͡stwɔ]

Noun

кочівни́цтво • (kočivnýctvo) n inan (genitive кочівни́цтва, uncountable)

1. nomadic life, nomadism

Declension

Declension of кочівни́цтво (inan sg-only hard neut-form accent-a)

	singular
nominative	кочівни́цтво kočivnýctvo
genitive	кочівни́цтва kočivnýctva
dative	кочівни́цтву kočivnýctvu
accusative	кочівни́цтво kočivnýctvo
instrumental	кочівни́цтвом kočivnýctvom
locative	кочівни́цтві kočivnýctvi
vocative	кочівни́цтво kočivnýctvo

Related terms

• кочі́вля f (kočívlja)
• кочівни́к m (kočivnýk), кочівни́ця f (kočivnýcja)
• кочівни́цький (kočivnýcʹkyj)
• кочови́й (kočovýj)
• кочови́к m (kočovýk), кочови́чка f (kočovýčka)
• кочови́ще n (kočovýšče)
• кочува́ти impf (kočuváty)

 

Further reading

• Shyrokov, V. A., editor (2016), “кочівництво”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “кочівництво”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “кочівництво”, in Kyiv Dictionary (in English)