відточувати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From відточи́ти (vidtočýty) + -увати (-uvaty). Compare Russian отта́чивать (ottáčivatʹ), Belarusian адто́чваць (adtóčvacʹ).
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
відто́чувати • (vidtóčuvaty) impf (perfective відточи́ти) (transitive)
- (literally) to sharpen, to whet, to hone
- Synonyms: вито́чувати impf (vytóčuvaty), гостри́ти impf (hostrýty), заго́стрювати impf (zahóstrjuvaty), точи́ти impf (točýty)
- (figuratively) to hone, to perfect
- Synonyms: удоскона́лювати impf (udoskonáljuvaty), вдоскона́лювати impf (vdoskonáljuvaty)
Conjugation[edit]
Conjugation of відто́чувати, відто́чувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відто́чувати, відто́чувать vidtóčuvaty, vidtóčuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відто́чуваний vidtóčuvanyj impersonal: відто́чувано vidtóčuvano |
| adverbial | відто́чуючи vidtóčujučy |
відто́чувавши vidtóčuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
відто́чую vidtóčuju |
бу́ду відто́чувати, бу́ду відто́чувать, відто́чуватиму búdu vidtóčuvaty, búdu vidtóčuvatʹ, vidtóčuvatymu |
| 2nd singular ти |
відто́чуєш vidtóčuješ |
бу́деш відто́чувати, бу́деш відто́чувать, відто́чуватимеш búdeš vidtóčuvaty, búdeš vidtóčuvatʹ, vidtóčuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
відто́чує vidtóčuje |
бу́де відто́чувати, бу́де відто́чувать, відто́чуватиме búde vidtóčuvaty, búde vidtóčuvatʹ, vidtóčuvatyme |
| 1st plural ми |
відто́чуєм, відто́чуємо vidtóčujem, vidtóčujemo |
бу́демо відто́чувати, бу́демо відто́чувать, відто́чуватимемо, відто́чуватимем búdemo vidtóčuvaty, búdemo vidtóčuvatʹ, vidtóčuvatymemo, vidtóčuvatymem |
| 2nd plural ви |
відто́чуєте vidtóčujete |
бу́дете відто́чувати, бу́дете відто́чувать, відто́чуватимете búdete vidtóčuvaty, búdete vidtóčuvatʹ, vidtóčuvatymete |
| 3rd plural вони |
відто́чують vidtóčujutʹ |
бу́дуть відто́чувати, бу́дуть відто́чувать, відто́чуватимуть búdutʹ vidtóčuvaty, búdutʹ vidtóčuvatʹ, vidtóčuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відто́чуймо vidtóčujmo |
| second-person | відто́чуй vidtóčuj |
відто́чуйте vidtóčujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відто́чував vidtóčuvav |
відто́чували vidtóčuvaly |
| feminine я / ти / вона |
відто́чувала vidtóčuvala | |
| neuter воно |
відто́чувало vidtóčuvalo | |
Derived terms[edit]
- відто́чування n (vidtóčuvannja)
- відто́чуватися impf (vidtóčuvatysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відточувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відточувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “відточувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “відточувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “відточувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)