вічний

Ukrainian

ві́чний • (víčnyj) (adverb ві́чно, abstract noun ві́чність)

Declension of ві́чний (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		ві́чний víčnyj	ві́чне víčne	ві́чна víčna	ві́чні víčni
genitive		ві́чного víčnoho		ві́чної víčnoji	ві́чних víčnyx
dative		ві́чному víčnomu		ві́чній víčnij	ві́чним víčnym
accusative	animate	ві́чного víčnoho	ві́чне víčne	ві́чну víčnu	ві́чних víčnyx
accusative	inanimate	ві́чний víčnyj	ві́чне víčne	ві́чну víčnu	ві́чні víčni
instrumental		ві́чним víčnym		ві́чною víčnoju	ві́чними víčnymy
locative		ві́чному, ві́чнім víčnomu, víčnim		ві́чній víčnij	ві́чних víčnyx

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вічний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“вічний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)