повіт

Ukrainian

Etymology

Inherited from Old Ruthenian повѣтъ (povět), from Proto-Slavic *povětъ. Cognate with Polish powiat.

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔˈʋʲit]

Noun

пові́т • (povít) m inan (genitive пові́ту, nominative plural пові́ти, genitive plural пові́тів, relational adjective повіто́вий)

1. (historical) county
2. (historical) uyezd
3. powiat

Declension

Declension of пові́т (inan hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	пові́т povít	пові́ти povíty
genitive	пові́ту povítu	пові́тів povítiv
dative	пові́тові, пові́ту povítovi, povítu	пові́там povítam
accusative	пові́т povít	пові́ти povíty
instrumental	пові́том povítom	пові́тами povítamy
locative	пові́ті povíti	пові́тах povítax
vocative	пові́те povíte	пові́ти povíty

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “повіт”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “повіт”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN