усвідомити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From у- (u-) + свідо́мий (svidómyj) + -ити (-yty).
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
усвідо́мити • (usvidómyty) pf (imperfective усвідо́млювати)
- (transitive) to realize (become aware of)
Conjugation[edit]
Conjugation of усвідо́мити, усвідо́мить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | усвідо́мити, усвідо́мить usvidómyty, usvidómytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | усвідо́млений usvidómlenyj impersonal: усвідо́млено usvidómleno |
| adverbial | — | усвідо́мивши usvidómyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | усвідо́млю usvidómlju |
| 2nd singular ти |
— | усвідо́миш usvidómyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | усвідо́мить usvidómytʹ |
| 1st plural ми |
— | усвідо́мим, усвідо́мимо usvidómym, usvidómymo |
| 2nd plural ви |
— | усвідо́мите usvidómyte |
| 3rd plural вони |
— | усвідо́млять usvidómljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | усвідо́ммо usvidómmo |
| second-person | усвідо́м usvidóm |
усвідо́мте usvidómte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
усвідо́мив usvidómyv |
усвідо́мили usvidómyly |
| feminine я / ти / вона |
усвідо́мила usvidómyla | |
| neuter воно |
усвідо́мило usvidómylo | |
Derived terms[edit]
- неусвідо́млений (neusvidómlenyj)
- усвідо́млення n (usvidómlennja)
Related terms[edit]
- свідо́мий (svidómyj)
- свідо́мість f (svidómistʹ)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “усвідомити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “усвідомити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “усвідомити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)