просвітитель
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From просвіти́ти (prosvitýty, “to enlighten”) + -тель (-telʹ). Compare Russian просвети́тель (prosvetítelʹ).
Pronunciation[edit]
Noun[edit]
просвіти́тель • (prosvitýtelʹ) m pers (genitive просвіти́теля, nominative plural просвіти́телі, genitive plural просвіти́телів, feminine просвіти́телька, relational adjective просвіти́тельський)
- Synonym of просві́тник m (prosvítnyk)
Declension[edit]
Declension of просвіти́тель (pers soft masc-form accent-a)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | просвіти́тель prosvitýtelʹ |
просвіти́телі prosvitýteli |
| genitive | просвіти́теля prosvitýtelja |
просвіти́телів prosvitýteliv |
| dative | просвіти́телеві, просвіти́телю prosvitýtelevi, prosvitýtelju |
просвіти́телям prosvitýteljam |
| accusative | просвіти́теля prosvitýtelja |
просвіти́телів prosvitýteliv |
| instrumental | просвіти́телем prosvitýtelem |
просвіти́телями prosvitýteljamy |
| locative | просвіти́телеві, просвіти́телю, просвіти́телі prosvitýtelevi, prosvitýtelju, prosvitýteli |
просвіти́телях prosvitýteljax |
| vocative | просвіти́телю prosvitýtelju |
просвіти́телі prosvitýteli |
Derived terms[edit]
- просвіти́тельство n (prosvitýtelʹstvo)
Related terms[edit]
- просвіща́ти impf (prosviščáty), просвіти́ти pf (prosvitýty)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “просвітитель”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “просвітитель”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “просвітитель”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)