піскар

Ukrainian[edit]

From Proto-Slavic *piskorь, folk-etymologically altered after the suffix +‎ -а́р (-ár, “-er”).

піска́р • (piskár) m animal (genitive піскаря́, nominative plural піскарі́, genitive plural піскарі́в)

Declension of піска́р (animal soft masc-form accent-b)

	singular	plural
nominative	піска́р piskár	піскарі́ piskarí
genitive	піскаря́ piskarjá	піскарі́в piskarív
dative	піскаре́ві, піскарю́ piskarévi, piskarjú	піскаря́м piskarjám
accusative	піскаря́ piskarjá	піскарі́, піскарі́в piskarí, piskarív
instrumental	піскаре́м piskarém	піскаря́ми piskarjámy
locative	піскаре́ві, піскарю́, піскарі́ piskarévi, piskarjú, piskarí	піскаря́х piskarjáx
vocative	піска́рю piskárju	піскарі́ piskarí

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “піскар”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“піскар”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)