відгородити

Ukrainian

Etymology

From від- (vid-) +‎ городи́ти impf (horodýty). Compare Russian отгороди́ть (otgorodítʹ), Belarusian адгарадзі́ць (adharadzícʹ), Polish odgrodzić.

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲidɦɔrɔˈdɪte]

Verb

відгороди́ти • (vidhorodýty) pf (imperfective відгоро́джувати)

1. to fence off (separate with a fence)
2. to partition off

Conjugation

Conjugation of відгороди́ти, відгороди́ть (class 4c, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відгороди́ти, відгороди́ть vidhorodýty, vidhorodýtʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	відгоро́джений vidhoródženyj impersonal: відгоро́джено vidhoródženo
adverbial	—	відгороди́вши vidhorodývšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відгороджу́ vidhorodžú
2nd singular ти	—	відгоро́диш vidhoródyš
3rd singular він / вона / воно	—	відгоро́дить vidhoródytʹ
1st plural ми	—	відгоро́дим, відгоро́димо vidhoródym, vidhoródymo
2nd plural ви	—	відгоро́дите vidhoródyte
3rd plural вони	—	відгоро́дять vidhoródjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відгороді́м, відгороді́мо vidhorodím, vidhorodímo
second-person	відгороди́ vidhorodý	відгороді́ть vidhorodítʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відгороди́в vidhorodýv	відгороди́ли vidhorodýly
feminine я / ти / вона	відгороди́ла vidhorodýla
neuter воно	відгороди́ло vidhorodýlo

Synonyms

• відокре́мити pf (vidokrémyty)

Derived terms

• відгоро́джений (vidhoródženyj)
• відгоро́дження n (vidhoródžennja)
• відгороди́тися pf (vidhorodýtysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відгородити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “відгородити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відгородити”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відгородити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)