розшукати

Ukrainian

Etymology

From роз- (roz-) +‎ шука́ти (šukáty). Compare Belarusian расшука́ць (rasšukácʹ).

Pronunciation

• IPA^(key): [rɔʒʃʊˈkate]

• Audio:

  (file)

Verb

розшука́ти • (rozšukáty) pf (imperfective розшу́кувати)

1. (transitive) to track down, to find

Conjugation

Conjugation of розшука́ти, розшука́ть (class 1a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	розшука́ти, розшука́ть rozšukáty, rozšukátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	розшу́каний rozšúkanyj impersonal: розшу́кано rozšúkano
adverbial	—	розшука́вши rozšukávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	розшука́ю rozšukáju
2nd singular ти	—	розшука́єш rozšukáješ
3rd singular він / вона / воно	—	розшука́є rozšukáje
1st plural ми	—	розшука́єм, розшука́ємо rozšukájem, rozšukájemo
2nd plural ви	—	розшука́єте rozšukájete
3rd plural вони	—	розшука́ють rozšukájutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	розшука́ймо rozšukájmo
second-person	розшука́й rozšukáj	розшука́йте rozšukájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	розшука́в rozšukáv	розшука́ли rozšukály
feminine я / ти / вона	розшука́ла rozšukála
neuter воно	розшука́ло rozšukálo

Derived terms

• розшука́ння n (rozšukánnja)
• розшука́тися pf (rozšukátysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “розшукати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розшукати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розшукати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “розшукати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “розшукати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “розшукати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)