відзвітувати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian
[edit]Etymology
[edit]від- (vid-) + звітува́ти (zvituváty)
Pronunciation
[edit]
Verb
[edit]відзвітува́ти • (vidzvituváty) pf (imperfective звітува́ти)
- (intransitive) to report, to give a report, to render an account
Conjugation
[edit]Conjugation of відзвітува́ти, відзвітува́ть (class 2a, perfective, intransitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відзвітува́ти, відзвітува́ть vidzvituváty, vidzvituvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | відзвітува́вши vidzvituvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відзвіту́ю vidzvitúju |
| 2nd singular ти |
— | відзвіту́єш vidzvitúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відзвіту́є vidzvitúje |
| 1st plural ми |
— | відзвіту́єм, відзвіту́ємо vidzvitújem, vidzvitújemo |
| 2nd plural ви |
— | відзвіту́єте vidzvitújete |
| 3rd plural вони |
— | відзвіту́ють vidzvitújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відзвіту́ймо vidzvitújmo |
| second-person | відзвіту́й vidzvitúj |
відзвіту́йте vidzvitújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відзвітува́в vidzvituváv |
відзвітува́ли vidzvituvály |
| feminine я / ти / вона |
відзвітува́ла vidzvituvála | |
| neuter воно |
відзвітува́ло vidzvituválo | |
Derived terms
[edit]- відзвітува́тися pf (vidzvituvátysja)
Further reading
[edit]- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відзвітувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “відзвітувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “відзвітувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “відзвітувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)