засвідчувати

Ukrainian

Etymology

From засві́дчити (zasvídčyty) +‎ -ува́ти (-uváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [zɐsʲˈʋʲid͡ʒt͡ʃʊʋɐte]

• Audio:

  (file)

Verb

засві́дчувати • (zasvídčuvaty) impf (perfective засві́дчити) (transitive)

1. to witness, to certify (furnish proof of; confirm authenticity of)
2. to bear witness to, to attest to, to testify to

Conjugation

Conjugation of засві́дчувати, засві́дчувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	засві́дчувати, засві́дчувать zasvídčuvaty, zasvídčuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	засві́дчуваний zasvídčuvanyj impersonal: засві́дчувано zasvídčuvano
adverbial	засві́дчуючи zasvídčujučy	засві́дчувавши zasvídčuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	засві́дчую zasvídčuju	бу́ду засві́дчувати, бу́ду засві́дчувать, засві́дчуватиму búdu zasvídčuvaty, búdu zasvídčuvatʹ, zasvídčuvatymu
2nd singular ти	засві́дчуєш zasvídčuješ	бу́деш засві́дчувати, бу́деш засві́дчувать, засві́дчуватимеш búdeš zasvídčuvaty, búdeš zasvídčuvatʹ, zasvídčuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	засві́дчує zasvídčuje	бу́де засві́дчувати, бу́де засві́дчувать, засві́дчуватиме búde zasvídčuvaty, búde zasvídčuvatʹ, zasvídčuvatyme
1st plural ми	засві́дчуєм, засві́дчуємо zasvídčujem, zasvídčujemo	бу́демо засві́дчувати, бу́демо засві́дчувать, засві́дчуватимемо, засві́дчуватимем búdemo zasvídčuvaty, búdemo zasvídčuvatʹ, zasvídčuvatymemo, zasvídčuvatymem
2nd plural ви	засві́дчуєте zasvídčujete	бу́дете засві́дчувати, бу́дете засві́дчувать, засві́дчуватимете búdete zasvídčuvaty, búdete zasvídčuvatʹ, zasvídčuvatymete
3rd plural вони	засві́дчують zasvídčujutʹ	бу́дуть засві́дчувати, бу́дуть засві́дчувать, засві́дчуватимуть búdutʹ zasvídčuvaty, búdutʹ zasvídčuvatʹ, zasvídčuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	засві́дчуймо zasvídčujmo
second-person	засві́дчуй zasvídčuj	засві́дчуйте zasvídčujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	засві́дчував zasvídčuvav	засві́дчували zasvídčuvaly
feminine я / ти / вона	засві́дчувала zasvídčuvala
neuter воно	засві́дчувало zasvídčuvalo

Synonyms

• підтве́рджувати impf (pidtvérdžuvaty)
• сві́дчити impf (svídčyty)

Derived terms

• засві́дчуваний (zasvídčuvanyj)
• засві́дчування n (zasvídčuvannja)
• засві́дчуватися impf (zasvídčuvatysja)

 

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “засвідчувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “засвідчувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “засвідчувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “засвідчувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)