старіти

Ukrainian

Etymology

From стари́й (starýj) +‎ -іти (-ity). Compare Russian старе́ть (starétʹ), Belarusian старэ́ць (starécʹ), Polish starzeć (się)

Pronunciation

• старі́ти: IPA^(key): [stɐˈrʲite]
• ста́ріти: IPA^(key): [ˈstarʲite]

• Audio; “старі́ти” (“staríty”):

  (file)

Verb

старі́ти or ста́ріти • (staríty or stárity) impf (perfective постарі́ти or поста́ріти)

1. to age, to get old, to grow old

Conjugation

Conjugation of старі́ти, старі́ть, ста́ріти, ста́ріть (class 1a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	старі́ти, старі́ть, ста́ріти, ста́ріть staríty, starítʹ, stárity, stáritʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	старі́ючи, ста́ріючи staríjučy, stárijučy	старі́вши, ста́рівши starívšy, stárivšy
	present tense	future tense
1st singular я	старі́ю, ста́рію staríju, stáriju	бу́ду старі́ти, бу́ду старі́ть, бу́ду ста́ріти, бу́ду ста́ріть, старі́тиму, ста́рітиму búdu staríty, búdu starítʹ, búdu stárity, búdu stáritʹ, starítymu, stáritymu
2nd singular ти	старі́єш, ста́рієш staríješ, stáriješ	бу́деш старі́ти, бу́деш старі́ть, бу́деш ста́ріти, бу́деш ста́ріть, старі́тимеш, ста́рітимеш búdeš staríty, búdeš starítʹ, búdeš stárity, búdeš stáritʹ, starítymeš, stáritymeš
3rd singular він / вона / воно	старі́є, ста́ріє staríje, stárije	бу́де старі́ти, бу́де старі́ть, бу́де ста́ріти, бу́де ста́ріть, старі́тиме, ста́рітиме búde staríty, búde starítʹ, búde stárity, búde stáritʹ, starítyme, stárityme
1st plural ми	старі́єм, старі́ємо, ста́рієм, ста́ріємо staríjem, staríjemo, stárijem, stárijemo	бу́демо старі́ти, бу́демо старі́ть, бу́демо ста́ріти, бу́демо ста́ріть, старі́тимемо, старі́тимем, ста́рітимемо, ста́рітимем búdemo staríty, búdemo starítʹ, búdemo stárity, búdemo stáritʹ, starítymemo, starítymem, stáritymemo, stáritymem
2nd plural ви	старі́єте, ста́рієте staríjete, stárijete	бу́дете старі́ти, бу́дете старі́ть, бу́дете ста́ріти, бу́дете ста́ріть, старі́тимете, ста́рітимете búdete staríty, búdete starítʹ, búdete stárity, búdete stáritʹ, starítymete, stáritymete
3rd plural вони	старі́ють, ста́ріють staríjutʹ, stárijutʹ	бу́дуть старі́ти, бу́дуть старі́ть, бу́дуть ста́ріти, бу́дуть ста́ріть, старі́тимуть, ста́рітимуть búdutʹ staríty, búdutʹ starítʹ, búdutʹ stárity, búdutʹ stáritʹ, starítymutʹ, stáritymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	старі́ймо, ста́ріймо staríjmo, stárijmo
second-person	старі́й, ста́рій staríj, stárij	старі́йте, ста́рійте staríjte, stárijte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	старі́в, ста́рів starív, stáriv	старі́ли, ста́ріли staríly, stárily
feminine я / ти / вона	старі́ла, ста́ріла staríla, stárila
neuter воно	старі́ло, ста́ріло starílo, stárilo

Derived terms

• ста́рі́ння n (stárínnja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “старіти”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka