четыри

Carpathian Rusyn

Carpathian Rusyn cardinal numbers

<  3	4	5  >
Cardinal : четы́ри (četŷ́ry)     Ordinal : четве́ртый (četvértŷj)

Etymology

Inherited from Old Ruthenian четы́ри (četýri), from Old East Slavic четꙑ́ре (četýre), from Proto-Slavic *četỳre (“four”). Compare with Ukrainian чоти́ри (čotýry).

Pronunciation

• IPA^(key): /t͡ʃɛˈtɯrɪ/

Numeral

четы́ри • (četŷ́ry)

1. four (4)

   Synonym: шты́ри (štŷ́ry) (regional)

Coordinate terms

Cardinal numbers from 0 till 99

	–0	–1	–2	–3	–4	–5	–6	–7	–8	–9
0–	ну́ла (núla) / зеро (zero)	єде́н (jedén)	два (dva)	три (try)	четы́ри (četŷ́ry) / шты́ри (štŷ́ry)	пять (pjatʹ)	шість (šistʹ)	сїм (sjim)	ву́сям (vúsjam)	де́вять (dévjatʹ)
1–	де́сять (désjatʹ)	єдена́дцять (jedenádcjatʹ)	двана́дцять (dvanádcjatʹ)	трина́дцять (trynádcjatʹ)	четырина́дцять (četŷrynádcjatʹ) / штырина́дцять (štŷrynádcjatʹ)	пятна́дцять (pjatnádcjatʹ)	шістна́дцять (šistnádcjatʹ)	сїмна́дцять (sjimnádcjatʹ)	вусямна́дцять (vusjamnádcjatʹ)	девятна́дцять (devjatnádcjatʹ)
2–	два́дцять (dvádcjatʹ)	два́дцять єде́н (dvádcjatʹ jedén)	два́дцять два (dvádcjatʹ dva)	два́дцять три (dvádcjatʹ try)	два́дцять четы́ри (dvádcjatʹ četŷ́ry)	два́дцять пять (dvádcjatʹ pjatʹ)	два́дцять шість (dvádcjatʹ šistʹ)	два́дцять сїм (dvádcjatʹ sjim)	два́дцять ву́сям (dvádcjatʹ vúsjam)	два́дцять де́вять (dvádcjatʹ dévjatʹ)
3–	три́дцять (trýdcjatʹ)	три́дцять єде́н (trýdcjatʹ jedén)	три́дцять два (trýdcjatʹ dva)	три́дцять три (trýdcjatʹ try)	три́дцять четы́ри (trýdcjatʹ četŷ́ry)	три́дцять пять (trýdcjatʹ pjatʹ)	три́дцять шість (trýdcjatʹ šistʹ)	три́дцять сїм (trýdcjatʹ sjim)	три́дцять ву́сям (trýdcjatʹ vúsjam)	три́дцять де́вять (trýdcjatʹ dévjatʹ)
4–	со́рок (sórok) / штыри́дцять (štŷrýdcjatʹ)	со́рок єде́н (sórok jedén) / штыри́дцять єде́н (štŷrýdcjatʹ jedén)	со́рок два (sórok dva) / штыри́дцять два (štŷrýdcjatʹ dva)	со́рок три (sórok try) / штыри́дцять три (štŷrýdcjatʹ try)	со́рок четы́ри (sórok četŷ́ry) / штыри́дцять шты́ри (štŷrýdcjatʹ štŷ́ry)	со́рок пять (sórok pjatʹ) / штыри́дцять пять (štŷrýdcjatʹ pjatʹ)	со́рок шість (sórok šistʹ) / штыри́дцять шість (štŷrýdcjatʹ šistʹ)	со́рок сїм (sórok sjim) / штыри́дцять сїм (štŷrýdcjatʹ sjim)	со́рок ву́сям (sórok vúsjam) / штыри́дцять ву́сям (štŷrýdcjatʹ vúsjam)	со́рок де́вять (sórok dévjatʹ) / штыри́дцять де́вять (štŷrýdcjatʹ dévjatʹ)
5–	пятьдеся́ть (pjatʹdesjátʹ)	пятьдеся́ть єде́н (pjatʹdesjátʹ jedén)	пятьдеся́ть два (pjatʹdesjátʹ dva)	пятьдеся́ть три (pjatʹdesjátʹ try)	пятьдеся́ть четы́ри (pjatʹdesjátʹ četŷ́ry)	пятьдеся́ть пять (pjatʹdesjátʹ pjatʹ)	пятьдеся́ть шість (pjatʹdesjátʹ šistʹ)	пятьдеся́ть сїм (pjatʹdesjátʹ sjim)	пятьдеся́ть ву́сям (pjatʹdesjátʹ vúsjam)	пятьдеся́ть де́вять (pjatʹdesjátʹ dévjatʹ)
6–	шістьдеся́ть (šistʹdesjátʹ)	шістьдеся́ть єде́н (šistʹdesjátʹ jedén)	шістьдеся́ть два (šistʹdesjátʹ dva)	шістьдеся́ть три (šistʹdesjátʹ try)	шістьдеся́ть четы́ри (šistʹdesjátʹ četŷ́ry)	шістьдеся́ть пять (šistʹdesjátʹ pjatʹ)	шістьдеся́ть шість (šistʹdesjátʹ šistʹ)	шістьдеся́ть сїм (šistʹdesjátʹ sjim)	шістьдеся́ть ву́сям (šistʹdesjátʹ vúsjam)	шістьдеся́ть де́вять (šistʹdesjátʹ dévjatʹ)
7–	сїмдеся́ть (sjimdesjátʹ)	сїмдеся́ть єде́н (sjimdesjátʹ jedén)	сїмдеся́ть два (sjimdesjátʹ dva)	сїмдеся́ть три (sjimdesjátʹ try)	сїмдеся́ть четы́ри (sjimdesjátʹ četŷ́ry)	сїмдеся́ть пять (sjimdesjátʹ pjatʹ)	сїмдеся́ть шість (sjimdesjátʹ šistʹ)	сїмдеся́ть сїм (sjimdesjátʹ sjim)	сїмдеся́ть ву́сям (sjimdesjátʹ vúsjam)	сїмдеся́ть де́вять (sjimdesjátʹ dévjatʹ)
8–	вусямдеся́ть (vusjamdesjátʹ)	вусямдеся́ть єде́н (vusjamdesjátʹ jedén)	вусямдеся́ть два (vusjamdesjátʹ dva)	вусямдеся́ть три (vusjamdesjátʹ try)	вусямдеся́ть четы́ри (vusjamdesjátʹ četŷ́ry)	вусямдеся́ть пять (vusjamdesjátʹ pjatʹ)	вусямдеся́ть шість (vusjamdesjátʹ šistʹ)	вусямдеся́ть сїм (vusjamdesjátʹ sjim)	вусямдеся́ть ву́сям (vusjamdesjátʹ vúsjam)	вусямдеся́ть де́вять (vusjamdesjátʹ dévjatʹ)
9–	девятьдеся́ть (devjatʹdesjátʹ)	девятьдеся́ть єде́н (devjatʹdesjátʹ jedén)	девятьдеся́ть два (devjatʹdesjátʹ dva)	девятьдеся́ть три (devjatʹdesjátʹ try)	девятьдеся́ть четы́ри (devjatʹdesjátʹ četŷ́ry)	девятьдеся́ть пять (devjatʹdesjátʹ pjatʹ)	девятьдеся́ть шість (devjatʹdesjátʹ šistʹ)	девятьдеся́ть сїм (devjatʹdesjátʹ sjim)	девятьдеся́ть ву́сям (devjatʹdesjátʹ vúsjam)	девятьдеся́ть де́вять (devjatʹdesjátʹ dévjatʹ)

Further reading

• Kercha, Ihor (2012) “четы́ри”, in Словник русько-русинськый: у 2 т. [Russian-Rusyn Dictionary: in 2 vols], volumes 2: О – Я (overall work in Russian and Carpathian Rusyn), Uzhhorod: PoliPrint, →ISBN, page 563

Old Ruthenian

Old Ruthenian cardinal numbers

<  3	4	5  >
Cardinal : четы́ри (četýri)

Alternative forms

• чоты́ри (čotýri) — Old Ukrainian
• чаты́ри (čatýri) — Old Belarusian

Etymology

Inherited from Old East Slavic четꙑ́ре (četýre), from Proto-Slavic *četỳre, from Proto-Balto-Slavic *ketures, from Proto-Indo-European *kʷetwóres. Cognate with Russian четы́ре (četýre), Old Church Slavonic четꙑре (četyre).

Numeral

четы́ри • (četýri)

1. four (4)

   Synonym: ·д҃· (4)

Descendants

• Belarusian: чаты́ры (čatýry)
• Carpathian Rusyn: четы́ри (četŷ́ry), шты́ри (štŷ́ry)
• Ukrainian: чоти́ри (čotýry); шти́ри (štýry) (dialectal)

Further reading

• Hrynchyshyn, D. H., editor (1978), “чотыри”, in Словник староукраїнської мови XIV–XV ст. [Dictionary of the Old Ukrainian Language of the 14ᵗʰ–15ᵗʰ cc.] (in Ukrainian), volume 2 (Н – Ѳ), Kyiv: Naukova Dumka, page 549
• Bulyka, A. M., editor (2016), “четыри”, in Гістарычны слоўнік беларускай мовы [Historical Dictionary of the Belarusian Language] (in Belarusian), numbers 36 (фолкга – чорно), Minsk: Belaruskaia navuka, →ISBN, page 377
• Tymchenko, E. K. (2003) “чотыри”, in Nimchuk, V. V., editor, Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV–XVIII ст. [Materials for the Dictionary of the Written and Book Ukrainian Language of 15ᵗʰ–18ᵗʰ cc.] (in Ukrainian), volumes 2 (О – Я), Kyiv, New York: National Academy of Sciences of Ukraine, Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., →ISBN, page 484