відвідувач

Ukrainian[edit]

From відві́дувати (vidvíduvaty, “to visit”) +‎ -ач (-ač).

відві́дувач • (vidvíduvač) m pers (genitive відві́дувача, nominative plural відві́дувачі, genitive plural відві́дувачів, feminine відві́дувачка)

Declension of відві́дувач (pers semisoft masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	відві́дувач vidvíduvač	відві́дувачі vidvíduvači
genitive	відві́дувача vidvíduvača	відві́дувачів vidvíduvačiv
dative	відві́дувачеві, відві́дувачу vidvíduvačevi, vidvíduvaču	відві́дувачам vidvíduvačam
accusative	відві́дувача vidvíduvača	відві́дувачів vidvíduvačiv
instrumental	відві́дувачем vidvíduvačem	відві́дувачами vidvíduvačamy
locative	відві́дувачеві, відві́дувачу, відві́дувачі vidvíduvačevi, vidvíduvaču, vidvíduvači	відві́дувачах vidvíduvačax
vocative	відві́дувачу vidvíduvaču	відві́дувачі vidvíduvači

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відвідувач”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“відвідувач”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
“відвідувач”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)