довірчий

Ukrainian

Etymology

From дові́ра (dovíra) +‎ -чий (-čyj)..

Pronunciation

• IPA^(key): [dɔˈʋʲirt͡ʃei̯]

• Audio

  (file)

Adjective

дові́рчий • (dovírčyj) (adverb дові́рчо)

1. confidential, confiding, trusting (involving the sharing of confidences)

   дові́рчі стосу́нки ― dovírči stosúnky ― relationship of trust (literally, “trusting relations”)

2. (relational, law) trust, power of attorney, warrant (attributive)

   дові́рча вла́сність ― dovírča vlásnistʹ ― trust (literally, “trust property”)

3. (relational) confidence (attributive)

Declension

Declension of дові́рчий (hard)

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		дові́рчий dovírčyj	дові́рче dovírče	дові́рча dovírča	дові́рчі dovírči
genitive		дові́рчого dovírčoho		дові́рчої dovírčoji	дові́рчих dovírčyx
dative		дові́рчому dovírčomu		дові́рчій dovírčij	дові́рчим dovírčym
accusative	animate	дові́рчого dovírčoho	дові́рче dovírče	дові́рчу dovírču	дові́рчих dovírčyx
	inanimate	дові́рчий dovírčyj			дові́рчі dovírči
instrumental		дові́рчим dovírčym		дові́рчою dovírčoju	дові́рчими dovírčymy
locative		дові́рчому, дові́рчім dovírčomu, dovírčim		дові́рчій dovírčij	дові́рчих dovírčyx

Synonyms

• (confidential): конфіденці́йний (konfidencíjnyj)

Derived terms

• дові́рчий інтерва́л m (dovírčyj intervál, “confidence interval”)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “довірчий”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Rusanivskyi, V. M., editor (2013), “довірчий”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (д – жучо́к), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “довірчий”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “довірчий”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “довірчий”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)