дядько

Ukrainian

From дядя (djadja) +‎ -ко (-ko).

дя́дько • (djádʹko) m pers (genitive дя́дька, nominative plural дядьки́, genitive plural дядькі́в)

Declension of *дя́дько*
(pers velar masc in -о accent-c)
	singular	plural
nominative	дя́дько djádʹko	дядьки́ djadʹký
genitive	дя́дька djádʹka	дядькі́в djadʹkív
dative	дя́дькові, дя́дьку djádʹkovi, djádʹku	дядька́м djadʹkám
accusative	дя́дька djádʹka	дядькі́в djadʹkív
instrumental	дя́дьком djádʹkom	дядька́ми djadʹkámy
locative	дя́дькові, дя́дьку djádʹkovi, djádʹku	дядька́х djadʹkáx
vocative	дя́дьку djádʹku	дядьки́ djadʹký

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дядько”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“дядько”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]
“дядько”, in Kyiv Dictionary (in English)
“дядько”, in Словник.ua [Slovnyk.ua, Slovnyk.ua]‎^[2]