заробітчанин

Ukrainian

Etymology

заробі́ток (zarobítok) +‎ -я́нин (-jányn)

Pronunciation

• IPA^(key): [zɐrɔbʲiˈt͡ʃːanen]

Noun

заробітча́нин • (zarobitčányn) m pers (genitive заробітча́нина, nominative plural заробітча́ни, genitive plural заробітча́н, feminine заробітча́нка, relational adjective заробітча́нський)

1. a worker that is travelling to find paying fixed-term jobs
2. (derogatory) one who only works for money

Declension

Declension of заробітча́нин (pers hard masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	заробітча́нин zarobitčányn	заробітча́ни zarobitčány
genitive	заробітча́нина zarobitčányna	заробітча́н zarobitčán
dative	заробітча́нинові, заробітча́нину zarobitčánynovi, zarobitčánynu	заробітча́нам zarobitčánam
accusative	заробітча́нина zarobitčányna	заробітча́н zarobitčán
instrumental	заробітча́нином zarobitčánynom	заробітча́нами zarobitčánamy
locative	заробітча́нинові, заробітча́нині zarobitčánynovi, zarobitčányni	заробітча́нах zarobitčánax
vocative	заробітча́нине zarobitčányne	заробітча́ни zarobitčány

Derived terms

• заробітча́нство (zarobitčánstvo)

Further reading

• Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “заробітча́нин”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “заробітчанин”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2014), “заробітча́нин”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN