співрозмовник

Ukrainian

Etymology

спів- (spiv-) +‎ розмо́вник (rozmóvnyk)

Pronunciation

• IPA^(key): [sʲpʲiu̯rɔzˈmɔu̯nek]

• Audio

  (file)

Noun

співрозмо́вник • (spivrozmóvnyk) m pers (genitive співрозмо́вника, nominative plural співрозмо́вники, genitive plural співрозмо́вників, feminine співрозмо́вниця)

1. interlocutor, collocutor

   Synonym: співбесі́дник (spivbesídnyk)

Declension

Declension of співрозмо́вник (pers velar masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	співрозмо́вник spivrozmóvnyk	співрозмо́вники spivrozmóvnyky
genitive	співрозмо́вника spivrozmóvnyka	співрозмо́вників spivrozmóvnykiv
dative	співрозмо́вникові, співрозмо́внику spivrozmóvnykovi, spivrozmóvnyku	співрозмо́вникам spivrozmóvnykam
accusative	співрозмо́вника spivrozmóvnyka	співрозмо́вників spivrozmóvnykiv
instrumental	співрозмо́вником spivrozmóvnykom	співрозмо́вниками spivrozmóvnykamy
locative	співрозмо́вникові, співрозмо́внику spivrozmóvnykovi, spivrozmóvnyku	співрозмо́вниках spivrozmóvnykax
vocative	співрозмо́внику spivrozmóvnyku	співрозмо́вники spivrozmóvnyky

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “співрозмовник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “співрозмовник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “співрозмовник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)