правопорушник

Ukrainian

Etymology

пра́во (právo, “law”) +‎ пору́шник (porúšnyk, “transgressor, violator”)

Pronunciation

• IPA^(key): [prɐwɔpoˈruʃnek]

• Audio

  (file)

Noun

правопору́шник • (pravoporúšnyk) m pers (genitive правопору́шника, nominative plural правопору́шники, genitive plural правопору́шників, feminine правопору́шниця)

1. (crime) lawbreaker, delinquent, offender, criminal

   Synonym: злочи́нець (zločýnecʹ)

Declension

Declension of правопору́шник (pers velar masc-form accent-a)

	singular	plural
nominative	правопору́шник pravoporúšnyk	правопору́шники pravoporúšnyky
genitive	правопору́шника pravoporúšnyka	правопору́шників pravoporúšnykiv
dative	правопору́шникові, правопору́шнику pravoporúšnykovi, pravoporúšnyku	правопору́шникам pravoporúšnykam
accusative	правопору́шника pravoporúšnyka	правопору́шників pravoporúšnykiv
instrumental	правопору́шником pravoporúšnykom	правопору́шниками pravoporúšnykamy
locative	правопору́шникові, правопору́шнику pravoporúšnykovi, pravoporúšnyku	правопору́шниках pravoporúšnykax
vocative	правопору́шнику pravoporúšnyku	правопору́шники pravoporúšnyky

Related terms

• правопору́шення n (pravoporúšennja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “правопорушник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “правопорушник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “правопорушник”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “правопорушник”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)