Конфуцій

See also: Конфуций

Russian

Proper noun

Конфу́цій • (Konfúcij) m anim (genitive Конфу́ція)

1. Pre-1918 spelling of Конфу́ций (Konfúcij, “Confucius”)

Declension

Pre-reform declension of Конфу́цій (anim sg-only masc-form i-stem accent-a) 

	singular
nominative	Конфу́цій Konfúcij
genitive	Конфу́ція Konfúcija
dative	Конфу́цію Konfúciju
accusative	Конфу́ція Konfúcija
instrumental	Конфу́ціемъ Konfúcijem
prepositional	Конфу́ціи Konfúcii

Ukrainian

Etymology

Borrowed from Latin Cōnfūcius, from Mandarin 孔夫子 (Kǒng Fūzǐ, “Master Kong”).

Pronunciation

• IPA^(key): [konˈfut͡sʲii̯]

• Audio:

  (file)

Proper noun

Конфу́цій • (Konfúcij) m pers (genitive Конфу́ція, uncountable)

1. Confucius

Declension

Declension of Конфу́цій
(pers sg-only j-stem masc-form accent-a)

	singular
nominative	Конфу́цій Konfúcij
genitive	Конфу́ція Konfúcija
dative	Конфу́цію, Конфу́цієві Konfúciju, Konfúcijevi
accusative	Конфу́ція Konfúcija
instrumental	Конфу́цієм Konfúcijem
locative	Конфу́цію, Конфу́цієві, Конфу́ції Konfúciju, Konfúcijevi, Konfúciji
vocative	Конфу́цію Konfúciju

Related terms

• конфуціа́нець m (konfuciánecʹ)
• конфуціа́нство m (konfuciánstvo)
• конфуціа́нський (konfuciánsʹkyj)

Further reading

• “Конфуцій”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)