безмовний

From Wiktionary, the free dictionary
Jump to navigation Jump to search

Ukrainian

[edit]

Etymology

[edit]

From без- (bez-) +‎ мо́ва (móva) +‎ -ний (-nyj). Compare Russian безмо́лвный (bezmólvnyj), Belarusian бязмо́ўны (bjazmóŭny).

Pronunciation

[edit]
  • IPA(key): [bezˈmɔu̯nei̯]
  • Audio:(file)

Adjective

[edit]

безмо́вний (bezmóvnyj) (adverb безмо́вно, abstract noun безмо́вність)

  1. speechless, unspeaking, silent (not speaking)
    Synonym: німи́й (nimýj)
  2. silent (disinclined or indisposed to speak)
    Synonyms: мовчазни́й (movčaznýj), мовчазли́вий (movčazlývyj)
  3. (figuratively) unmurmuring (without protest or complaint)
  4. (figuratively) silent (free from sound or noise)
    • 1972, Oles Berdnyk, Лабіринт Мінотавра[1], archived from the original on 2024-01-15:
      І налітали полчища варварів, руйнували прегарні споруди, а на тому місці лишалися сиротами безмовні руїни, і піски засипали ті залишки — знаки людського генія і безглуздя...
      I nalitaly polčyšča varvariv, rujnuvaly preharni sporudy, a na tomu misci lyšalysja syrotamy bezmovni rujiny, i pisky zasypaly ti zalyšky — znaky ljudsʹkoho henija i bezhluzdja...
      And the hordes of barbarians came, destroyed the beautiful buildings, and silent ruins were left orphaned in that place, and the sands covered those remains - signs of human genius and folly...

Declension

[edit]

References

[edit]

Further reading

[edit]