мандрівник

Ukrainian

Etymology

From мандрі́в(ний) (mandrív(nyj), “traveling”) +‎ -ник (-nyk) or мандрів(ни́й) (mandriv(nýj)) +‎ -ни́к (-nýk). Compare ма́ндри (mándry, “journey”).

Pronunciation

• мандрі́вник: IPA^(key): [mɐnˈdʲrʲiu̯nek]
• мандрівни́к: IPA^(key): [mɐndʲrʲiu̯ˈnɪk]

• (file)

Noun

мандрі́вник or мандрівни́к • (mandrívnyk or mandrivnýk) m pers (genitive мандрі́вника or мандрівника́, nominative plural мандрівники́, genitive plural мандрівникі́в)

1. traveler (person who travels, either once or habitually)

Declension

Declension of мандрі́вник, мандрівни́к (pers velar masc-form accent-c/b)

	singular	plural
nominative	мандрі́вник, мандрівни́к mandrívnyk, mandrivnýk	мандрівники́ mandrivnyký
genitive	мандрі́вника, мандрівника́ mandrívnyka, mandrivnyká	мандрівникі́в mandrivnykív
dative	мандрі́вникові, мандрі́внику, мандрівнико́ві, мандрівнику́ mandrívnykovi, mandrívnyku, mandrivnykóvi, mandrivnykú	мандрівника́м mandrivnykám
accusative	мандрі́вника, мандрівника́ mandrívnyka, mandrivnyká	мандрівникі́в mandrivnykív
instrumental	мандрі́вником, мандрівнико́м mandrívnykom, mandrivnykóm	мандрівника́ми mandrivnykámy
locative	мандрі́вникові, мандрі́внику, мандрівнико́ві, мандрівнику́ mandrívnykovi, mandrívnyku, mandrivnykóvi, mandrivnykú	мандрівника́х mandrivnykáx
vocative	мандрі́внику, мандрівнику́, мандрівни́че mandrívnyku, mandrivnykú, mandrivnýče	мандрівники́ mandrivnyký

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мандрівник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “мандрівник”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)