міна

See also: Appendix:Variations of "mina"

Ukrainian

сумна міна (Etymology 1)

протитанкова міна (Etymology 2, 1)

артилерійська міна (Etymology 2, 2)

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈmʲinɐ]

• Audio:

  (file)

Etymology 1

Borrowed from French mine.

Noun

мі́на • (mína) f inan (genitive мі́ни, nominative plural мі́ни, genitive plural мін)

1. facial expression, expression, face

   Synonym: ви́раз обли́ччя m (výraz oblýččja)

   Hyponym: грима́са f (hrymása)

   зберегти́ до́бру мі́ну при пога́ній грі

   zberehtý dóbru mínu pry pohánij hri

   to keep a brave face, to maintain a brave face

   (literally, “to keep/maintain a good face during a bad game”)

   ки́сла мі́на ― kýsla mína ― sour expression, sour face

Declension

Declension of мі́на
(inan hard fem-form accent-a)

	singular	plural
nominative	мі́на mína	мі́ни míny
genitive	мі́ни míny	мін min
dative	мі́ні míni	мі́нам mínam
accusative	мі́ну mínu	мі́ни míny
instrumental	мі́ною mínoju	мі́нами mínamy
locative	мі́ні míni	мі́нах mínax
vocative	мі́но míno	мі́ни míny

Derived terms

• роби́ти до́бру мі́ну при пога́ній грі impf (robýty dóbru mínu pry pohánij hri, “to put on a brave face”)

Etymology 2

Borrowed from German Mine, from French mine.

Noun

мі́на • (mína) f inan (genitive мі́ни, nominative plural мі́ни, genitive plural мін)

1. (military) mine (device intended to explode when stepped upon or touched, or when approached by a ship, vehicle, or person)

   протита́нкова мі́на ― protytánkova mína ― antitank mine

   протипіхо́тна мі́на ― protypixótna mína ― antipersonnel mine (literally, “anti-infantry mine”)

2. (military) mortar round

Declension

Declension of мі́на
(inan hard fem-form accent-a)

	singular	plural
nominative	мі́на mína	мі́ни míny
genitive	мі́ни míny	мін min
dative	мі́ні míni	мі́нам mínam
accusative	мі́ну mínu	мі́ни míny
instrumental	мі́ною mínoju	мі́нами mínamy
locative	мі́ні míni	мі́нах mínax
vocative	мі́но míno	мі́ни míny

Hypernyms

• снаря́д m (snarjád)

Derived terms

• міноме́т m (minomét)
• мінува́ти impf (minuváty)
• морська́ мі́на f (morsʹká mína)
• назе́мна мі́на f (nazémna mína)

Related terms

• міне́р m (minér)

Etymology 3

Etymology tree

Proto-Indo-European *mey-

Proto-Indo-European *moi-n-

Proto-Balto-Slavic *maināˀ

Proto-Slavic *měna

Ukrainian міна

Inherited from Proto-Slavic *měna.

Noun

мі́на • (mína) f inan (genitive мі́ни, uncountable)

1. exchange (act of exchanging)

   Synonym: о́бмін m (óbmin)

Declension

Declension of мі́на
(inan sg-only hard fem-form accent-a)

	singular
nominative	мі́на mína
genitive	мі́ни míny
dative	мі́ні míni
accusative	мі́ну mínu
instrumental	мі́ною mínoju
locative	мі́ні míni
vocative	мі́но míno

Related terms

• міня́ти impf (minjáty)

References

• Shyrokov, V. A., editor (2017), “міна”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volume 8 (л – мішу́рний), Kyiv: Український мовно-інформаційний фонд, →ISBN, page 776
• “міна”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1973), “міна”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 4 (І – М), Kyiv: Naukova Dumka, page 739
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “міна”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “міна”, in English–Ukrainian Dictionaries
• “міна”, (archived), in Kyiv Dictionary (in English)
• “міна”, in Словник.ua [Slovnyk.ua, Slovnyk.ua]‎^[2]