павич

Ukrainian

па́ва (páva) +‎ -ич (-yč)

пави́ч • (pavýč) m animal (genitive павича́, nominative plural павичі́, genitive plural павичі́в)

Declension of *пави́ч*
(animal semisoft masc-form accent-b)
	singular	plural
nominative	пави́ч pavýč	павичі́ pavyčí
genitive	павича́ pavyčá	павичі́в pavyčív
dative	павиче́ві, павичу́ pavyčévi, pavyčú	павича́м pavyčám
accusative	павича́ pavyčá	павичі́, павичі́в pavyčí, pavyčív
instrumental	павиче́м pavyčém	павича́ми pavyčámy
locative	павиче́ві, павичу́, павичі́ pavyčévi, pavyčú, pavyčí	павича́х pavyčáx
vocative	пави́чу pavýču	павичі́ pavyčí

Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “павич”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
“павич”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]