попит

Ukrainian

Etymology

Deverbal from попита́ти (popytáty). Compare Belarusian по́пыт (pópyt), Polish popyt.

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈpɔpet]

• Audio:

  (file)

Noun

по́пит • (pópyt) m inan (genitive по́питу, uncountable)

1. (economics) demand

   Coordinate terms: пропози́ція f (propozýcija), пропонува́ння n (proponuvánnja)

Declension

Declension of по́пит
(inan sg-only hard masc-form accent-a)

	singular
nominative	по́пит pópyt
genitive	по́питу pópytu
dative	по́питові, по́питу pópytovi, pópytu
accusative	по́пит pópyt
instrumental	по́питом pópytom
locative	по́питу, по́питі pópytu, pópyti
vocative	по́пите pópyte

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “попит”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “попит”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]
• “попит”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “попит”, in Словник.ua [Slovnyk.ua, Slovnyk.ua]‎^[2]