вирити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
ви́рити • (výryty) pf (imperfective вирива́ти)
- To dig out.
- Something.
- Synonyms: відкопа́ти (vidkopáty), відри́ти (vidrýty)
- To make a hole.
- Something.
Conjugation[edit]
Conjugation of ви́рити, ви́рить (class 12a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́рити, ви́рить výryty, výrytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́ритий výrytyj impersonal: ви́рито výryto |
| adverbial | — | ви́ривши výryvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́рию výryju |
| 2nd singular ти |
— | ви́риєш výryješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́риє výryje |
| 1st plural ми |
— | ви́риєм, ви́риємо výryjem, výryjemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́риєте výryjete |
| 3rd plural вони |
— | ви́риють výryjutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́риймо výryjmo |
| second-person | ви́рий výryj |
ви́рийте výryjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́рив výryv |
ви́рили výryly |
| feminine я / ти / вона |
ви́рила výryla | |
| neuter воно |
ви́рило výrylo | |
References[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вирити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “вирити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)