відзвітувати

Ukrainian

Etymology

від- (vid-) +‎ звітува́ти (zvituváty)

Pronunciation

• IPA^(key): [ʋʲid͡zzʲʋʲitʊˈʋate]

Verb

відзвітува́ти • (vidzvituváty) pf (imperfective звітува́ти)

1. (intransitive) to report, to give a report, to render an account

Conjugation

Conjugation of відзвітува́ти, відзвітува́ть (class 2a, perfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	відзвітува́ти, відзвітува́ть vidzvituváty, vidzvituvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	відзвітува́вши vidzvituvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	відзвіту́ю vidzvitúju
2nd singular ти	—	відзвіту́єш vidzvitúješ
3rd singular він / вона / воно	—	відзвіту́є vidzvitúje
1st plural ми	—	відзвіту́єм, відзвіту́ємо vidzvitújem, vidzvitújemo
2nd plural ви	—	відзвіту́єте vidzvitújete
3rd plural вони	—	відзвіту́ють vidzvitújutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	відзвіту́ймо vidzvitújmo
second-person	відзвіту́й vidzvitúj	відзвіту́йте vidzvitújte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	відзвітува́в vidzvituváv	відзвітува́ли vidzvituvály
feminine я / ти / вона	відзвітува́ла vidzvituvála
neuter воно	відзвітува́ло vidzvituválo

Derived terms

• відзвітува́тися pf (vidzvituvátysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “відзвітувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “відзвітувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “відзвітувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “відзвітувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)