запозичувати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From запози́чити (zapozýčyty) + -увати (-uvaty). Compare Belarusian запазы́чваць (zapazýčvacʹ).
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
запози́чувати • (zapozýčuvaty) impf (perfective запози́чити) (transitive)
- to borrow (adopt (an idea) as one's own)
- (linguistics) to borrow (adopt (a word) from another language)
Conjugation[edit]
Conjugation of запози́чувати, запози́чувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | запози́чувати, запози́чувать zapozýčuvaty, zapozýčuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | запози́чуваний zapozýčuvanyj impersonal: запози́чувано zapozýčuvano |
| adverbial | запози́чуючи zapozýčujučy |
запози́чувавши zapozýčuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
запози́чую zapozýčuju |
бу́ду запози́чувати, бу́ду запози́чувать, запози́чуватиму búdu zapozýčuvaty, búdu zapozýčuvatʹ, zapozýčuvatymu |
| 2nd singular ти |
запози́чуєш zapozýčuješ |
бу́деш запози́чувати, бу́деш запози́чувать, запози́чуватимеш búdeš zapozýčuvaty, búdeš zapozýčuvatʹ, zapozýčuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
запози́чує zapozýčuje |
бу́де запози́чувати, бу́де запози́чувать, запози́чуватиме búde zapozýčuvaty, búde zapozýčuvatʹ, zapozýčuvatyme |
| 1st plural ми |
запози́чуєм, запози́чуємо zapozýčujem, zapozýčujemo |
бу́демо запози́чувати, бу́демо запози́чувать, запози́чуватимемо, запози́чуватимем búdemo zapozýčuvaty, búdemo zapozýčuvatʹ, zapozýčuvatymemo, zapozýčuvatymem |
| 2nd plural ви |
запози́чуєте zapozýčujete |
бу́дете запози́чувати, бу́дете запози́чувать, запози́чуватимете búdete zapozýčuvaty, búdete zapozýčuvatʹ, zapozýčuvatymete |
| 3rd plural вони |
запози́чують zapozýčujutʹ |
бу́дуть запози́чувати, бу́дуть запози́чувать, запози́чуватимуть búdutʹ zapozýčuvaty, búdutʹ zapozýčuvatʹ, zapozýčuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | запози́чуймо zapozýčujmo |
| second-person | запози́чуй zapozýčuj |
запози́чуйте zapozýčujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
запози́чував zapozýčuvav |
запози́чували zapozýčuvaly |
| feminine я / ти / вона |
запози́чувала zapozýčuvala | |
| neuter воно |
запози́чувало zapozýčuvalo | |
Synonyms[edit]
- запозича́ти impf (zapozyčáty)
Derived terms[edit]
- запози́чуватися impf (zapozýčuvatysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “запозичувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “запозичувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “запозичувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “запозичувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)