кусати

Old East Slavic

Etymology

From Proto-Slavic *kǫsati.

Verb

кусати (kusati) impf

1. Alternative form of кѫсати (kǫsati)

Ukrainian

Etymology

From Proto-Slavic *kǫsati.

Pronunciation

• IPA^(key): [kʊˈsate]

• Audio

  (file)

Verb

куса́ти • (kusáty) impf (perfective покуса́ти or укуси́ти)

1. to bite
2. to sting

Conjugation

Conjugation of куса́ти, куса́ть (class 1a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	куса́ти, куса́ть kusáty, kusátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	куса́ючи kusájučy	куса́вши kusávšy
	present tense	future tense
1st singular я	куса́ю kusáju	бу́ду куса́ти, бу́ду куса́ть, куса́тиму búdu kusáty, búdu kusátʹ, kusátymu
2nd singular ти	куса́єш kusáješ	бу́деш куса́ти, бу́деш куса́ть, куса́тимеш búdeš kusáty, búdeš kusátʹ, kusátymeš
3rd singular він / вона / воно	куса́є kusáje	бу́де куса́ти, бу́де куса́ть, куса́тиме búde kusáty, búde kusátʹ, kusátyme
1st plural ми	куса́єм, куса́ємо kusájem, kusájemo	бу́демо куса́ти, бу́демо куса́ть, куса́тимемо, куса́тимем búdemo kusáty, búdemo kusátʹ, kusátymemo, kusátymem
2nd plural ви	куса́єте kusájete	бу́дете куса́ти, бу́дете куса́ть, куса́тимете búdete kusáty, búdete kusátʹ, kusátymete
3rd plural вони	куса́ють kusájutʹ	бу́дуть куса́ти, бу́дуть куса́ть, куса́тимуть búdutʹ kusáty, búdutʹ kusátʹ, kusátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	куса́ймо kusájmo
second-person	куса́й kusáj	куса́йте kusájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	куса́в kusáv	куса́ли kusály
feminine я / ти / вона	куса́ла kusála
neuter воно	куса́ло kusálo

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “кусати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “кусати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “кусати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)