ощасливити
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From о- (o-) + щасли́вий (ščaslývyj, “happy”) + -ити (-yty), or less likely о- (o-) + щасли́вити (ščaslývyty). Compare Russian осчастли́вить (osčastlívitʹ), Belarusian ашчаслі́віць (aščaslívicʹ), Polish uszczęśliwić.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
ощасли́вити • (oščaslývyty) pf (imperfective ощасли́влювати)
Conjugation[edit]
Conjugation of ощасли́вити, ощасли́вить (class 4a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ощасли́вити, ощасли́вить oščaslývyty, oščaslývytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ощасли́влений oščaslývlenyj impersonal: ощасли́влено oščaslývleno |
| adverbial | — | ощасли́вивши oščaslývyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ощасли́влю oščaslývlju |
| 2nd singular ти |
— | ощасли́виш oščaslývyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ощасли́вить oščaslývytʹ |
| 1st plural ми |
— | ощасли́вим, ощасли́вимо oščaslývym, oščaslývymo |
| 2nd plural ви |
— | ощасли́вите oščaslývyte |
| 3rd plural вони |
— | ощасли́влять oščaslývljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ощасли́вмо oščaslývmo |
| second-person | ощасли́в oščaslýv |
ощасли́вте oščaslývte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ощасли́вив oščaslývyv |
ощасли́вили oščaslývyly |
| feminine я / ти / вона |
ощасли́вила oščaslývyla | |
| neuter воно |
ощасли́вило oščaslývylo | |
Derived terms[edit]
- ощасли́витися pf (oščaslývytysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ощасливити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “ощасливити”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “ощасливити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “ощасливити”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)