поспілкуватися

Ukrainian

Etymology

From по- (po-) +‎ спілкува́тися (spilkuvátysja).

Pronunciation

• IPA^(key): [pɔsʲpʲiɫkʊˈʋatesʲɐ]

Verb

поспілкува́тися • (pospilkuvátysja) pf (imperfective спілкува́тися)

1. to communicate, to converse, to talk (with somebody: з ки́мось)

Conjugation

Conjugation of поспілкува́тися, поспілкува́тись, поспілкува́ться (class 2a, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

perfective aspect
infinitive	поспілкува́тися, поспілкува́тись, поспілкува́ться pospilkuvátysja, pospilkuvátysʹ, pospilkuvátʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	поспілкува́вшись pospilkuvávšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	поспілку́юся, поспілку́юсь pospilkújusja, pospilkújusʹ
2nd singular ти	—	поспілку́єшся pospilkúješsja
3rd singular він / вона / воно	—	поспілку́ється pospilkújetʹsja
1st plural ми	—	поспілку́ємся, поспілку́ємося, поспілку́ємось pospilkújemsja, pospilkújemosja, pospilkújemosʹ
2nd plural ви	—	поспілку́єтеся, поспілку́єтесь pospilkújetesja, pospilkújetesʹ
3rd plural вони	—	поспілку́ються pospilkújutʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	поспілку́ймося, поспілку́ймось pospilkújmosja, pospilkújmosʹ
second-person	поспілку́йся, поспілку́йсь pospilkújsja, pospilkújsʹ	поспілку́йтеся, поспілку́йтесь pospilkújtesja, pospilkújtesʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	поспілкува́вся, поспілкува́всь pospilkuvávsja, pospilkuvávsʹ	поспілкува́лися, поспілкува́лись pospilkuválysja, pospilkuválysʹ
feminine я / ти / вона	поспілкува́лася, поспілкува́лась pospilkuválasja, pospilkuválasʹ
neuter воно	поспілкува́лося, поспілкува́лось pospilkuválosja, pospilkuválosʹ

Further reading

• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “поспілкуватися”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “поспілкуватися”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “поспілкуватися”, in Kyiv Dictionary (in English)