скерувати
Jump to navigation
Jump to search
Ukrainian[edit]
Etymology[edit]
From с- (s-) + керува́ти (keruváty). Compare Belarusian скірава́ць (skiravácʹ), Polish skierować.
Pronunciation[edit]
Verb[edit]
скерува́ти • (skeruváty) pf (imperfective скеро́вувати)
- (transitive) to direct, to turn, to aim
- Synonyms: спрямува́ти pf (sprjamuváty), зверну́ти pf (zvernúty), зорієнтува́ти pf (zorijentuváty), напра́вити pf (naprávyty), (rare) напрями́ти pf (naprjamýty), наці́лити pf (nacílyty), поверну́ти (povernúty)
Conjugation[edit]
Conjugation of скерува́ти, скерува́ть (class 2a, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | скерува́ти, скерува́ть skeruváty, skeruvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | скеро́ваний skeróvanyj impersonal: скеро́вано skeróvano |
| adverbial | — | скерува́вши skeruvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | скеру́ю skerúju |
| 2nd singular ти |
— | скеру́єш skerúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | скеру́є skerúje |
| 1st plural ми |
— | скеру́єм, скеру́ємо skerújem, skerújemo |
| 2nd plural ви |
— | скеру́єте skerújete |
| 3rd plural вони |
— | скеру́ють skerújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | скеру́ймо skerújmo |
| second-person | скеру́й skerúj |
скеру́йте skerújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
скерува́в skeruváv |
скерува́ли skeruvály |
| feminine я / ти / вона |
скерува́ла skeruvála | |
| neuter воно |
скерува́ло skeruválo | |
Derived terms[edit]
- скерува́ння n (skeruvánnja)
- скерува́тися pf (skeruvátysja)
Further reading[edit]
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “скерувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “скерувати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “скерувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “скерувати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)